Григорій Миколайович Янченко (народився 3 липня1947[1]) — український військовий волонтер, переможець конкурсу «Благодійна херсонщина»—2014 та Національного конкурсу «Благодійна Україна»—2014[2] (номінація: «Благодійник — фізична особа»), серпень 2015 — почесний громадянин Херсона[3]. Лицар ордену «Народний Герой України»[4].
У 1954 році пішов до школи, закінчив дев'ять класів Ічнявської середньої школи № 1. Поступив до Авдіївського ПТУ № 96, яке закінчив у 1963 році[3].
У 1966 році був призваний до лав Радянської Армії, проходив службу у місті Псков у Псковській дивізії[3], яка брала участь у придушенні повстання в Чехословаччині, де Григорій отримав численні осколкові поранення. Після демобілізації працював на ДСК міста Херсона[3].На початку дев'яностих розвинулася гангрена в кінцівках через давні поранення, внаслідок численних операцій Григорій став інвалідом та вийшов на пенсію.[3].
Маючи обмежені фізичні можливості як інвалід-колясочник (не має ніг та пальців рук) під час війни на Сході України на березень місяць 2015 року зібрав понад 300 тисяч гривень на потреби українського війська[6].
У вересні 2022 року був евакуйований з м. Херсон[9].
Із початку 2024 року почав їздити великими містами України, щоб розширити «географію свого волонтерства». Уже встиг відвідати 25 міст. Збирає в основному на дрони та Starlink, підтримує 25-ту і 59-ю бригади. Щомісяця він їздить на фронт, щоб особисто передати допомогу[10].
Відзнака Президента України «Золоте серце» (5 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та подолання її наслідків[13][14]
