Ян Крапан

Ян Крапан
Отець Ян Крапан у київському соборі Святого Олександра. 10 жовтня 2015 р.
Народився	17 квітня 1932(1932-04-17)
Помер	1 серпня 2016(2016-08-01) (84 роки)
Громадянство	Латвія, СРСР, Латвія
Національність	латиш
Діяльність	священик, місіонер
Конфесія	католик

Я́н Кра́пан (17 квітня 1932, Аглона (Латвія) — 1 серпня 2016, Ілуксте (Латвія) — український церковний діяч латиського походження, священник, прелат Римо-католицької церкви. Один із поборників українізації католицизму в Україні, організатор україномовної католицької громади Києва в часи перебудови.

Народився у Латвії. Навчався у Ризькій духовній семінарії. Протягом 1968—1999 років служив в Україні. Підтримував тісні стосунки із УГКЦ, допомагав її легалізації в УРСР.

У 1968—1979 роках працював при парафії Пресвятої Трійці у місті Хмільник, що на Вінниччині^[1]

1991 року добився передачі собору святого Олександра в Києві місцевій католицькій общині. До 1999 року був настоятелем місцевої парафії і радником єпископа києво-житомирського єпископа. 1995 року завершив відбудову собору за підтримки міжнародних організацій.

Про ті роки отець Ян згадував:

Від самого початку, коли я там з’явився, коли-не коли писали до влади, щоб повернули якийсь храм. А після катастрофи в Чорнобилі вже посилено почали писати і просити. І 1990 року, в свято Воздвиження Святого Хреста, була Служба на сходах костелу св. Олександра, було багато священиків, дуже багато людей з’їхалося звідусіль – із Мурафи, з Бару, з Полонного: хто поїздами, хто автобусами. Площа перед храмом була повна людей. Священики сповідали просто на вулиці. З того дня була Служба щонеділі об 11.00 годині на вулиці біля храму, українською мовою. Також і Служба на Різдво, і новорічна – теж на вулиці. 13 січня 1991 року нас пустили всередину. На четвертому поверсі, під куполом, відбулася перша Служба Божа. Люди дуже раділи: хоч треба було високо підніматися, але вже у своєму храмі! Розпочалися старання зробити там ремонт, зняти міжповерхові перекриття. Установи, які там були, поступово переселилися. За п’ять років виконали весь ремонт, повністю оновили святиню.

29 вересня 1991 року на спомин Святих Архангелів відправив на сходах собору святого Олександра першу літургію^[2].

З 1999 року і до дня смерті 1 серпня 2016 року служив настоятелем в парафії міста Ілуксте в Латвії.

• Людина з Латвії^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Ірина Максименко. Ми не усвідомлюємо, як змінилося обличчя Церкви! //Католицький Вісник [Архівовано 6 грудня 2009 у Wayback Machine.]
• Домініканська Римсько-Католицька Парафія Воздвиження Святого Хреста у Фастові^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Dominicans See Their First Priestly Ordination in Post-Soviet Kiev
• «Тільки Слово Боже, ніякого показного геройства» //CREDO [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.