У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Огінський .
Ян Самійлович Огінський Народився 1625 1619 Помер 24 лютого 1684 (1684-02-24 ) [ 1] [ 2] [ 3] Краків Річ Посполита [ 4] Країна Річ Посполита Посада писар польний литовський[d] [ 5] воєвода Мстиславльський [ 6] Полоцький воєвода [ 2] польний гетьман литовський [ 7] [ 8] посол Сейму Речі Посполитої[d] учасник виборів короля Польщі d староста мстиславський d [ 9] deputy voivode of Vilnius d [ 4] староста Стокліський d Q66791405 ? [ 10] Q71836970 ? [ 11] Q122241134 ? [ 12] Q117151385 ? [ 13] Конфесія православ'я [ 14] католицтво [ 14] Рід Оґінські [ 15] Батько Самійло Лев Огінський [ 16] Мати Zofia Billewicz d [ 17] Брати, сестри Шимон Кароль Огінський У шлюбі з Anna Siemaszko d [ 4] [ 14] Joanna Naruszewicz d [ 6] [ 15] [ 11] Діти Міколай Францішек Оґінський d [ 18] Леон Казімєж Оґінський d [ 19] Григорій Антоній Огінський [ 20] Казимир Домінік Огінський [ 21] Анна з Оґінських d [ 15] Гелена з Оґінських d [ 15] Маріанна з Оґінських d [ 22] [ 15] Марціян Антоній Оґінський d [ 23] Александр Оґінський d [ 23]
Герб Огінських Ян Самійлович Огінський (Ян Я́цек ; пол. Jan Samuelowicz або пол. Jan Jacek Ogiński ; біля 1625 — 24 лютого 1684 ) — державний діяч Великого князівства Литовського , волковиський хорунжий з 1650 року, маршалок з 1657 р. підвоєвода віленський в 1661—1665 писар польний литовський в 1669—1672 воєвода мстиславський в 1672—1682, полоцький з 1682 року, одночасно польний гетьман литовський (з 1683).
Представник князівського роду Огінських . Батько: тіун троцький Самійло Лев Огінський (бл. 1595—1657) матір: Софія Білевич (пом. 1644).
Учасник московсько-польської війни 1654—1667 років . У 1655 році перейшов на бік царя Олексія Михайловича , але вже в наступному році знову був у війську Великого князівства Литовського. Учасник битв зі шведськими та московськими військами. У 1675 році воював із кримськими татарами. У 1683 році брав участь в битві проти турків під Віднем .
За рахунок вдалого переходу від одного магнатського угруповання до іншого отримав великі земельні володіння. Володів маєтками Огінти, Микулин, Бакшт, Кропив'янка і іншими.
У 1654 році був обраний депутатом Трибуналу Литовського , в 1658, 1567 і 1568 роках обирався послом на Сейм Речі Посполитої .
У 1645 році одружився з Ганною Семашко, від якої мав синів Миколу Франтішека , Григорія Антонія , Льва Казимира і трьох дочок. У 1660 році одружився вдруге з Іоанною Теодорою Нарушевич, від якої мав синів Олександра Казимира Домініка і Марциана Антонія .
↑ а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jan-jacek-oginski-h-wlasnego
↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa : 2018. — С. 239. — ISBN 978-83-65880-49-9 ↑ а б Радаман А. , Галубовіч В. , Вілімас Д. Земскія ўраднікі Ваўкавыскага павета (другая палова XVI – першая палова XVII cтст.) // Герольд Litherland — ЮрСаПрынт , 2011. — вип. 18. — С. 144–145, 147. ↑ а б в Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 305. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 285. ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : 2019. — С. 194. — ISBN 978-83-65880-76-5 ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków : 1885. — С. 157. ↑ Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy / за ред. A. Gąsiorowski — Курник : 1994. — С. 47. — ISBN 83-85213-17-1 ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : 2019. — С. 168. — ISBN 978-83-65880-76-5 ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VI, Ziemia nowogródzka i województwo nowogródzkie XV–XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk , 2024. — С. 313–314. — 524 с. — ISBN 978-83-66911-67-3 ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VI, Ziemia nowogródzka i województwo nowogródzkie XV–XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk , 2024. — С. 340. — 524 с. — ISBN 978-83-66911-67-3 ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : 2019. — С. 206. — ISBN 978-83-65880-76-5 ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa : 2018. — С. 252. — ISBN 978-83-65880-49-9 ↑ а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VI, Ziemia nowogródzka i województwo nowogródzkie XV–XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa : Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk , 2024. — С. 313. — 524 с. — ISBN 978-83-66911-67-3 ↑ а б в г д Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 305–306. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 302, 305. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 302. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 305–306, 307. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 305–306, 311. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 305–306, 309. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 306, 312. ↑ Мицик Ю. Халецькі – провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII–XVIII ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія — Київ : Інститут історії України НАН України , 2010. — С. 1065. — 1096 с. — ISBN 978-966-02-5552-4 ↑ а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa : 1895. — С. 306, 307.
Rachuba A. Ogiński Jan Jacek (zm. 1684) // Polski Słownik Biograficzny. — 1978. — T. XXIII. — S. 613—614. (пол.)
