Ян Свелінк

Ян Свелінк
Народився	травень 1562[4]  Девентер, Оверейсел, Нідерланди[4]
Помер	16 жовтня 1621(1621-10-16)[1][2][…] (59 років)  Амстердам, Голландське графство, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[1][4]
Поховання	Стара церква
Країна	Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів
Діяльність	композитор, органіст, педагог, музикознавець, теоретик музики, клавесиніст
Відомі учні	Генріх Шейдеман, Jacob Praetoriusd, Melchior Schildtd, Andreas Dübend, Samuel Scheidtd, Paul Siefertd, Gottfried Scheidtd і Cornelis Helmbreeckerd[4]
Знання мов	нідерландська[5]
Заклад	Стара церква і Амстердам
Напрямок	музика бароко
Жанр	Музика епохи Відродження
Посада	titular organistd
Рід	Sweelinck familyd
Батько	Pieter Sywertszoond[4]
Брати, сестри	Gerrit Pietersz Sweelinkd
Діти	Dirk Janszoon Sweelinckd
Медіафайли у Вікісховищі

Ян Пітерсзон Све́лінк (нідер. Jan Pieterszoon Sweelinck, квітень або травень 1562, Девентер — 16 жовтня 1621, Амстердам) — нідерландський композитор, органіст, клавесиніст і педагог. Засновник північнонімецької органної школи.

Народився у місті Девентер, син органіста. Працював в Амстердамі, зокрема у Старій церкві (Аудекерк).

Автор великої кількості органних творів — ричеркарів, фантазій, капричіо, токат, для цих творів властива варіаційна форма, що складається з кількох великих частин, що слідують з наростанням ритмічної активності; тема варіюється шляхом ритмічних змін, обернень і стретних вступів; використання в експозиції кварто-квінтових імітацій підготовляє форму фуги. Принципи варіаційної обробки хоралів Свелінка отримали подальший розвиток у творчості його учнів і були продовжені Й. С. Бахом. У варіаціях на світські теми німецьких, французьких, англійських та інших композиторів того часу, в тому числі на теми Дж. Дауленд і П. Філіпса, особливо позначається вплив англійських верджинелістов, що виявляється у мелодико-гармонічному розвитку, окремих технічних прийомах, поряд з імітаційно-поліфонічними побудовами є і розділи гомофонно-гармонічні.

Окрім того, Свелінк є автором понад 250 вокальних творів (мотети, мадригали, шансони, псальми). Серед учнів Свелінка — Міхаель Преторіус, Самуель Шейдт, Пітер Гассе.

• 7621 Свелінк — астероїд, названий на честь композитора^[6].

• Tusler R.L. The organ music of Jan Pieterszoon Sweelinck. Bilthoven: A.B. Creyghton, 1958
• Curtis A., Sweelinck's keyoard music, L., 1969;
• Noske P. R., Forma formans… instrumentale muziek von J. P. Sweelinck, Amst., 1969.
• Т. H. Дубравская. Я, Свелинк [Архівовано 31 липня 2012 у Wayback Machine.] // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)

• інформація на classical.net [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Вільні ноти авторства Ян Свелінк на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)