Ян Язловецький-Монастирський

Ян (Іван) Монастирський
Ян (Іван) Монастирський
Псевдо	Іван Монастирський (Язловецький), ; Іван з Бучача Монастирський (Язловецький), ; Ян Бучацький, син Теодорика Ян з Порохови
Народився	бл.1420 ; Бучач
Помер	бл.1471/бл.1492
Підданство	Королівство Польське
Місце проживання	Галичина, Поділля
Діяльність	військовик, меценат
Рід	Язловецькі
Батько	Теодорик Бучацький Язловецький
Мати	Катажина з Мартинова
У шлюбі з	Барбара Олеська
Діти	Миколай Язловецький-Монастирський
	Герб;
	; ; ;

Ян Язловецький-Монастирський, або Ян Монасти́рський гербу Абданк (? — після 1471 / бл.1492^[3]) — польський шляхтич, урядник Королівства Польського.

Біографія

Третій син старости генерального подільського Теодорика Бучацького-Язловецького гербу Абданк — дідича Язлівця, засновника гілки роду Бучацьких — Язловецьких, та, імовірно, його дружини Катажини з Мартинова, у посаг якої входили Язловець, Мартинів (ймовірно, нині Старий Мартинів), Монастирище, розташоване за 18 км від головної резиденції роду — міста Бучач.

Після смерті батька, загибелі найстаршого брата Бартоша успадкував частину маєтностей родини (разом зі старшим братом Міхалом). У багатьох документах тих часів (зокрема, у найдавніших записах галицьких судів) записано: Міхал та Ян на Бучачі та Язловці, рідні брати нероздільні.^[4]

Маєтності

У власності мав:

села Порохова, якому надав права містечка (або маґдебурґію),^[5] Коростятин,^[3] Ляцьке,^[6] Чернелиця,^[7] Переволока
міста Язловець, Бариш (разом із братом Міхалом), Монастириська.

Меценат

Заклав у Монастириськах (Монастирищі) свою резиденцію, став підписуватись Монастирський.
1467 року в Язловці, разом із братом Михайлом, в присутності шляхтичів та ксьондзів, підтвердив привілей батька для язловецького костелу Марії Маґдалини, примножив його утримання.^[8]

Сім'я

У шлюбі з Барбарою з Олеська^[9] (з Сєнненських — тодішніх власників Олеська) народився єдиний відомий син Миколай Язловецький-Монастирський (пом. 1555) — каштелян кам'янецький.

Примітки

↑ Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — Cz. I. — tom 18. — S. 354.
↑ Jazłowieccy. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 21 червня 2011. [Архівовано 2013-09-21 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Betlej A. Kościoł parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Korościatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 131.
↑ Akta grodskie… — T. XII. — S. 283.
↑ Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej korony Polskiej w Porchowej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — T. 18. — S. 175. (пол.)
↑ Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 354.
↑ Akta grodskie]… — Т. XII. — S. 460.
↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862. — S. 33—34. (пол.)
↑ Barbara Oleska (ID: 2.579.60) [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Джерела

Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 218—219. (пол.)
Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — tom 18. — 368 s. : 508 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1.). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)