Ярмольський Олексій Іванович
Олексій Іванович Ярмольський (15 червня 1916, Київ, Російська імперія — 28 березня 2003, Київ, Україна) — український радянський кінематографіст, організатор кіновиробництва, директор фільмів. Член Спілки кінематографістів УРСР. Його найкасовіші фільми: «Їх знали тільки в обличчя», «Повія», «Три доби після безсмертя», «Поштовий роман», «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша»[1]. Кінокартини «Білі хмари» та «Маленький шкільний оркестр» фактично потрапили до категорії заборонених до показу в СРСР[2][3]. Був членом спеціальної комісії з розслідування обставин загибелі Леоніда Бикова 11 квітня 1979 року[4]. Біографія Народився 15 червня 1916 року в Києві в будинку на вулиці Новій (нині Богдана Ступки, 3) на території колишньої садиби Мерінга[5][6] у родині інженера Івана Ярмольського[7], учасника Першої світової війни[4]. Дитинство та юність провів на Липках. Його хрестили у церкві Олександра Невського (вулиця Лютеранська, 16). Разом із братом Леонтієм навчався у трудовій школі № 83 (вулиця Лютеранська, 18)[4][8][9]. В 1932 дебютував у німому кіно в картині «Разом із батьками» режисера Лазаря Френкеля. Випускник фізико-математичного факультету Ленінградського педагогічного інституту імені М. М. Покровського (1939). Працював учителем в одній із середніх шкіл Гатчини Ленінградської області. Учасник Німецько-Радянської війни. На фронт був призваний Московським райвійськкоматом міста Ленінград.[5] Також брав участь в обороні Москви.[7] Після закінчення війни з 1947 по 1976 рік працював на Київській кіностудії імені Довженка. Обіймав посади адміністратора, заступника директора, директора картин.[10] Керував знімальними групами. Брав участь у створенні близько двох десятків фільмів. Олексій Ярмольський працював з режисерами: Іваном Кавалерідзе, Сергієм Параджановим, Леонідом Биковим, Володимиром Довганем, Антоном Тимонішиним Євгеном Шерстобітовим, Юрієм Лисенком, Євгеном Матвєєвим, Василем Ілляшенком, Олександром Муратовим, Ролланом Сергієнком, Артуром Войтецьким, Радомиром Шарановичем (Югославія)[5][6]. Під час зйомок фільму «Стара фортеця» 1973 року Ярмольський переніс другий інфаркт. Після реабілітації, попри рекомендації лікарів, повернувся до роботи — відповідав на Кіностудії імені Олександра Довженка за міжнародні зв'язки[4]. Помер 28 березня 2003 року у Києві. Похований на Совському цвинтарі.[5] Пам'ятьУ 2021 році Благодійний фонд Богдана Ступки за підтримки низки громадських організацій виступив з ініціативою встановлення меморіальної дошки Олексію Ярмольському у Києві на будинку № 3 по вулиці Станіславського (з вересня 2024 Богдана Ступки)[6]. Сім'я
Нагороди
ФільмографіяДиректор фільмів (продюсер)
Заступник директора Адміністратор Актор
Примітки
Література і посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
