Ярослав Володимирович (князь малоярославецький)
Ярослав (Афанасій) Володимирович (18 січня 1388[3]/1389[4]) — 16 серпня 1426) — удільний князь Малоярославецький (Борівсько-Ярославецький) у 1410—1426, син Володимира Андрійовича Хороброго, князя Серпуховського, Борівського та Углицького, і княгині Олени, дочки Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича, правнук Івана Калити. ЖиттєписНародився в Дмитрові[5] (другим з московсько-руських князів після Всеволода Велике Гніздо). Володимир Андрійович планував зробити Ярослава-Афанасія третім Дмитровським князем — чому, однак, не судилося здійснитися. Ярослав Володимирович отримав у вотчину від батька «Малоярославець (Ярославль борівський — місто, засноване Володимиром Андрійовичем Хоробрим та назване на честь сина) з Хотунню, Віхорну, Полянку, Ростунову слобідку та Рошневску слобідку, а з московських сіл — Сарієвське та Кірьясово з луками та млин на гирлі Мьстіца»[3]. Крім цього, він отримав у спадок половину Городця та Юр'ївця (другою половиною спільно володів брат Семен). У 1415 від'їхав на батьківщину матері, в Литву, але в 1421 повернувся звідти в Москву. РодинаУ 1408 одружився з Ганною, дочкою Семена Васильовича, князя Новленського, і прожив з нею 3 роки (померла в 1411). У другому шлюбі з Марією Федорівною Кошкіною-Голтяєвою, родичкою Романових. У другому шлюбі мав трьох дітей:
і двох дочок:
Помер восени 1426 від морової виразки, разом з братами Андрієм та Симеоном (Семеном). Похований у Архангельському соборі Московського Кремля. У 1508 його прах перенесений в новий Архангельський собор[6]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia