Ясос
Ясос (варіанти написання: Яссос, Іасос[1], Іассос (грец. Iασός або Iασσός)[1], лат. Iasus) — античне грецьке місто в Карії на березі Іасійської затоки[2] (нині затока Мандалья[3]) навпроти сучасного турецького міста Гюллюк. В античні часи Ясос розташовувався на острові, проте з часом протока між ним і материком зникла. Археологічна пам'ятка розташовується в окрузі Міляс, провінція Мугла, поблизу села Алеві району Кийиккишладжик, приблизно в 31 км від центру р. Міляс. Бронзовий вікЗгідно з даними розкопок кінця XX-початку XXI ст., місце було населене з ранньої бронзової доби[4]. У шарах середньої бронзової доби виявлено багато знахідок кераміки мінойського походження; мабуть, місто було або мінойською колонією, або зазнавало активного впливу Криту[5]. З кінця XV ст. до зв. е. (пізньелладський період III A1) місцевість заселяють носії мікенської культури, про що свідчать знахідки мікенської кераміки, як імпортної, так і місцевого походження, а також інші дрібні знахідки (теракотові ідоли) і залишки стін мікенського типу[6]. Подібно до того, як і в Мілеті, мінойське поселення змінилося мікенським. Імовірно, народ, який населяв Ясос, згадується у складі «народів моря» під ім'ям WSS. У період античності в Ясосі мешкали карійці, які були швидко асимільовані греками. АнтичністьАнтичні історики вважали Ясос колонією Аргоса[7], проте археологічні дані вказують на довгу історію. Згідно з античними джерелами, аргівські колоністи зазнали кількох поразок у війні проти карійців, тому вони закликали на допомогу сина Нелея, який раніше заснував Мілет. У зв'язку з цим у місті з'явилися нові поселенці[8]. Місто, що займало весь невеликий острів, мало всього 10 стадій по периметру. Незважаючи на це, воно досить швидко стало дуже багатим[9], завдяки риболовлі і торгівлі рибою[10]. Ясос був членом Делоського союзу і брав участь у Пелопоннеській війні 431—404 рр. до зв. е. Після сицилійської експедиції афінян на Ясос напали спартанці та їхні союзники. У момент нападу містом управляв перський сатрап Аморгес, який повстав проти Дарія II. Спартанці захопили та зруйнували місто. Взятого у полон Аморгеса вони відправили Тіссаферну. У IV ст. територія міста увійшла до складу сатрапії нащадків Гекатомна і була завойована Олександром Македонським. Пізніше місто тримав в облозі Філіп V Македонський, проте римляни переконали його поступитися містом Птолемею V Епіфану[11]. Гори на околицях Ясоса служили джерелом чудового мармуру криваво-червоного та яскраво-білого кольору, який в античності використовувався в декоративних цілях[12]. Поблизу міста знаходилося святилище Гестії зі статуєю богині; вважалося, що хоч вона і стояла на відкритому повітрі, її ніколи не торкалися краплі дощу[13]. Страбон розповідає схожий переказ про храм Артеміди на околицях міста. Афіней згадує Ясос як відоме місце риболовлі[14]. Місто було покинуте, мабуть, у XV—XVI ст., в оттоманський період, коли поблизу було засновано містечко, яке отримало назву Асін-Кале або Асін-Курін. Адміністративно воно входило у склад санджака Ментеше Ізмірського (Айдинського) вілаєта. АрхеологіяДо цього часу збереглася частина міської стіни. Поряд зі скелею збереглася частина стародавнього театру з рядами ослонів. У його околицях виявлено кілька написів та монет. Після попередніх досліджень, які проводив Шарль Тексьє з 1835 р., тут почали проводитися регулярні розкопки, які нині веде Італійська школа археології в Афінах. Тут проводили свої експедиції Доро Леві (1960—1972), Клелія Лавьоса (1972—1984) та Феде Берті (1984—2011). З 2011 р. директором Ясоської експедиції є Марчелло Спану. Ясос був постійно населений, починаючи з ранньої бронзової доби; в цей час на нього вплинула Кікладська культура. Далі в ньому представлені верстви геометричного, елліністичного та римського періодів, аж до візантійської доби. Серед споруд, що збереглися в Ясосі, — стоя Артеміди і вілли римського періоду. Християнська традиціяВідомі імена 4-х єпископів Ясоса: Фемістій (Themistius, 421), Флацилій (Flacillus, 451), Давид (787) і Григорій (878)[15]. Ясоський єпископат згадується у праці X ст. Nova Tactica[16], а пізніше також у Notitiae Episcopatuum. У римсько-католицькій церкві існує титулярний диоцез, тобто єпархія, більше не пов'язана з реальною громадою католиків у зв'язку з їх переходом в іншу віру або міграцією з даної місцевості, під назвою Карія, з формальним місцезнаходженням в Ясосі. Примітки
Література
Посилання |
||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
