Ясіновський Юрій Павлович
Ясіно́вський Ю́рій Па́влович (10 вересня 1944, Ґрац, Австрія) — музикознавець, доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, директор Інституту церковної музики УКУ. Член Спілки композиторів України, Дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, голова Музикознавчої комісії. Музикознавець-медієвіст, працює у ділянці давньої української музики. ЖиттєписЧлен Спілки композиторів України, Дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка, голова Музикознавчої комісії. Історик української музики, музикознавець-медієвіст, історик української культури. Заснував кафедру історії української музики у Львівській консерваторії (1990—1991), а 2000 відновив цю кафедру і був її керівником 15 літ. Створив Інститут церковної музики в УКУ. Творчий доробокГоловні наукові зацікавлення - давня українська музика. 1996 р. опублікував ґрунтовну працю про українську та білоруську церковну монодію (623 стор.), яка стала справжнім відкриттям майже невідомої ділянки давньої музики Київської митрополії. Аериканський музикознавець-медієвіст Мілош Велімірович написав: «публікація цього каталогу музичних рукописів — Ірмолоїв, датованих від кінця 16 і до 18 століть, забезпечило б його авторові почесне місце у сучасному музикознавстві. Ця публікація є винятково важливим і вартісним довідковим знаряддям, що налічує 1111 (тисячу сто одинадцять!) музичних рукописів і в той же час показує історію побутування цього типу музичних рукописів на території і в період, який ще ніколи раніше не був так докладно вивчений, як демонструє ця нова праця. Усі дослідники східноєвропейських, і особливо української, традицій християнських співів і музичної нотації, що застосовувалася східними слов'янами для запису цих співів, будуть звертатися до каталогу Ясіновського як головного довідкового посібника. Він також служитиме зразком кодикологічних студій і гідний захоплення за ретельний і кмітливий підхід у дослідженні. Автор заслуговує на високу похвалу за цю чудову публікацію, що стала результатом понад двадцятирічної важкої праці і студій»[1].Опублікований каталог на сайті https://icm.ucu.edu.ua/proekty/katalog-irmologioniv/vstup-do-internetovogo-vydannya/ 2004 р. під його керівництвом завершена розробка комп'ютерної бази «Ірмос», яка отримала високу оцінку міжнародної наукової спільноти. https://web.archive.org/web/20090601224920/http://www.irm.ils.org.ua/main.php Учасник багатьох міжнародних конференцій (Київ, Львів, Одеса, Краків, Москва, Санкт-Петербург, Вюрцбург, Ряшів, Михайловці, Лювен, Копенгаген, Париж та ін.). Співорганізатор Фестивалів музики ім. А. Кос-Анатольського. Понад два десятки років співпрацював з Інститутом українознавства НАН України та УКУ. Серед наукового доробку — понад 200 публікацій, з них 10 книг і понад десяток окремих публікацій джерел, а також статей, надрукованих в Україні, Польщі, Австрії, Литві, Росії, Білорусі, Словаччині, Данії, Німеччині, Румунії українською та чужоземними мовами. При цьому стосуються вони не лише церковної монодії XVI—XVIII століть, але й музики XI—XV та ХІХ—ХХ століть. Юрій Ясіновський досліджує українську музику в таких мало розвинутих напрямках в українському музикознавстві, як музична бібліографія і нотографія, джерелознавство, текстологія, палеографія, біографістика, історіографія, музична іконографія і лексикографія, музичне життя міст та окремих регіонів. Він є дуже добрим знавцем музикалій та україніки в архівах, музеях і бібліотеках Львова, Києва, Харкова, Одеси, Чернігова, Ужгорода, Острога, Луцька, а також Москви і Петербурга, Мінська і Вільнюса, багатьох міст Польщі, німецького Вюрцбурґа, бельгійського Лювена, Словаччини. Заініціював перевезення голландського міста Утрехта архів Мирослава Антоновича й здійснив спеціяльну поїздку для перевезення першої партії цього архіву, який уже став основою для низки наукових студій. Ю. Ясіновський був заступником головного редактора другого тому колективної праці «Українська культура XIII — першої половини XVII століть» і автором текстів про музику до цього тому. http://litopys.org.ua/istkult2/ikult2.htm. Започаткував періодичні збірники і періодичні «Musica Galiciana», «Musica humana», «Калофонія», відновив видання журналу «Українська музика» і впродовж багатьох років був фактичним його упорядником і редактором, «Пам'ятки церковної музики», «Антологія візантійської, слов'янської церкновної монодії» з ірмолоїв. В інституті українознавства 1995 р. започаткував видавничу серію «Історія української музики, джерела, дослідження» (останній 30-й том підгоотований до друку 2023 р.), яка тепер видається в УКУ. В інституті українознавства також був науковим редактором окремих томів матеріялів Міжнародних українознавчих конгресів, праці Я. Ісаєвича «Українське книговидання», бібліографії акад. Ісаєвича. А ще в першій половині 1970-х років був відповідальним секретарем щорічника «Українське музикознавство». Основні праці
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
