Яцков Анатолій Антонович
Анато́лій Анто́нович Яцко́в (18 [31] травня 1913 — 26 березня 1993) — радянський розвідник, співробітник органів держбезпеки. Біографія Закінчивши дев'ять класів був простим робітником, будівником, слюсарем[1]. Закінчив Московський поліграфічний інститут (1937). Працював інженером-технологом на московській картографічній фабриці ім. Дунаєва. Захоплювався парашутним спортом[1]. Закінчивши Школу особливого призначення НКВС у 1940 році працював у центральному апараті зовнішньої розвідки. 1941 року був висланий до резидентури у Нью-Йорк як оперативний працівник. Проводив відповідальні операції, шукаючи доволі таємну й важливу інформацію з «Енормозу» («ENORMOZ», він же «Мангеттенський проєкт»). Завдяки цілеспрямованій роботі Яцкова зовнішня розвідка через агентуру, що була у нього на зв'язку отримала відомості, розрахунки та креслення «Мангеттенського проєкту». Ці відомості дозволили радянським вченим отримати дуже корисні дані про будівництва заводів з отримання збройового урану та плутонію, а також із виробництва атомних бомб. У ході своєї роботи з «Мангеттенського проєкту» Яцков мав справу з Гаррі Голдом, який викрав технічну документацію з Пенсильванської цукрової компанії, а також із радянським розвідником Олександром Феклісовим, який впровадився до групи «Мангеттенського проєкту» через ученого Клауса Фукса — Фукс мав тісний зв'язок із Голдом. Також Яцков був одним зі зв'язкових Джуліуса Розенберга — його ім'я фігурує у початковій версії звинувачення проти подружжя Розенбергів, Мортона Собелла та Девіда Ґрінгласса. Проте ім'я Яцкова невдовзі було прибрано з обвинувачення — він скористався дипломатичним імунітетом і поїхав до СРСР за 4 роки до винесення звинувачення. У відрядженні проводив відповідальні операції, шукаючи доволі таємну й важливу інформацію для радянської оборонної промисловості. У післявоєнний час був на посаді керівника у центральному апараті розвідки, неодноразово виїжджав у довгострокові закордонні відрядження, очолював факультет науково-технічної розвідки[1] в Червонопрапорному інституті КДБ СРСР (на сьогодні — Академія зовнішньої розвідки). Після закінчення відрядження в США Яцков продовжував працювати в управлінні науково-технічної розвідки. Неодноразово виїжджав на оперативну роботу до країн Європи й Азії. Успішно вправлявся з поставленими завданнями. Помер 26 березня 1993 року. Був похований на Ваганьковському кладовищі. 1998 року в Росії було випущено поштову марку, присвячену Яцкову[1]. Нагороди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
