Ґабріеле Венеціано

Ґабріеле Венеціано
італ. Gabriele Veneziano
Народився	7 вересня 1942(1942-09-07)[1][2] (82 роки)  Флоренція, Королівство Італія[2]
Країна	Королівство Італія  Італія
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Флорентійський університет Науково-дослідний інститут імені Вейцмана Массачусетський технологічний інститут
Галузь	теоретична фізика
Заклад	Колеж де Франс[3] CERN
Науковий керівник	Harry J. Lipkind
Членство	Французька академія наук Національна академія дей-Лінчей Туринська академія наук[2]
Нагороди	медаль Оскара Клейна (2007) Премія Енріко Фермі[d] (2005) медаль Альберта Ейнштейна (2006) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (2004) Премія імені І. Я. Померанчукаd (1999) медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (2014) Friedel-Volterra Prized (2016)
Особ. сторінка	college-de-france.fr/fr/personne/gabriele-veneziano
Ґабріеле Венеціано у Вікісховищі

Ґабрієле Венеціано (італ. Gabriele Veneziano; нар. 1942 року, Флоренція, Італія) — італійський фізик-теоретик, засновник Теорії струн. Між 1968 і 1972 працював в MIT і ЦЕРНі. У 1972 став професором фізики в інституті Вейцмана, а в 1976 йому запропонували посаду в теоретичному відділі ЦЕРН у Женеві, Швейцарія, де він пропрацював понад 30 років. Очолює кафедру фізики елементарних частинок, гравітації і космології в Колеж де Франс у Парижі, Франція.

Квантова теорія струн виникла 1968 року, коли молодий Ґабрієле Венеціано зміг описати за допомогою ідеї квантових струн сильну взаємодію адронів. Учений відкрив, що амплітуда парного розсіювання високоенергетичних піонів досить точно описується однією з бета-функцій, введених Ейлером. Ця амплітуда, знана як амплітуда Венеціано, інтерпретується зараз як амплітуда розсіювання тахіонів, які відповідають чотирьом відкритим струнам.

• Венеціано // Гіперпростір / Мічіо Кайку ; Пер. з англійської Анжела Кам’янець / Наук. ред. Іван Вакарчук. — Львів : Літопис, 2019. — С. 185-187, 191-192, 362.