Ґудзик Дмитро Васильович
Дмитро́ Васи́льович Ґу́дзик (нар. 17 жовтня 1989 — пом. 20 січня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів». ЖиттєписУ часі війни — водій МТ-ЛБ 80 ОАЕМБр, майстер-номер обслуги. В ніч на 20 січня 2015 року виїхав з с. Піски забирати поранених з аеропорту Донецька. За свідченнями старшини ЗС України, командира взводу матеріального забезпечення Віталія Гнатенко: «Він повідомив рацією: „Я горю, дистанціюватися не можу“. Йому дали завдання дотягнути до радіолокаційної станції. Там ми змогли б його забрати. Але він не доїхав буквально 200—300 метрів, здетонував БК і вони загинули»[1]. Через місяць тіло Дмитра вдалося вивезти з ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука та Миколи Самака. Поховання відбулося 22 лютого 2015 року у м. Дніпро на Краснопільському цвинтарі. Ідентифікований на підставі експертизи ДНК, ділянка № 79[2]. Станом на квітень 2017 року похований, як тимчасово невстановлений захисник України — рідні Дмитра не впізнали тіло. 27 серпня 2021 року, після ідентифікації за ДНК, був перепохований в м. Белз на Львівщині[3]. Без Дмитра Ґудзика лишились дружина й донька. Нагороди та вшанування
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia