11-та бронекавалерійська дивізія (Польща)

11-та бронекавалерійська дивізія
пол. 11 Lubuska Dywizja Kawalerii Pancernej im. Króla Jana III Sobieskiego
Нарукавний знак
Засновано	1949 (76 років)
Країна	Польща
Вид	Сухопутні війська
Чисельність	дивізія
Базування	Любуське воєводство м. Жагань
Прізвиська	Любуська
Оборонець	Ян III Собеський
Оснащення	Leopard 2A4, Leopard 2A5, Т-72М1, KTO Rosomak, БМП-2, САУ «Дана»
Вебсайт	Сторінка 11-ї Любуської дивізії (пол.)
Командування
Поточний командувач	бригадний генерал Петро Тритек
Знаки розрізнення
пам'ятна відзнака
Медіафайли на Вікісховищі

11-та Любуська бронекавалерійська дивізія імені короля Яна III Собеського (11 DKPanc, в/ч JW 1588) — військове з'єднання, механізована дивізія Сухопутних військ Польщі, історія якої сягає до формування в 1945 році 11-ї піхотної дивізії^[en] Збройних сил Польщі на Сході. Підрозділи дивізії розташовані в західній частині Польщі, на кордоні з Німеччиною.

Дивізія носить ім'я Яна III Собеського — монарха Речі Посполитої XVII ст.

11-та Любуська бронекавалерійська дивізія походить по прямій від 11-ї піхотної дивізії^[pl], сформованої в березні та квітні 1945 року в районі Лодзі^{[джерело?]}.

11 батУпр

10 БрТБр

17 МБр

34 БрТБр

23 Артполк

4 полк ППО

• 10-та бронекавалерійська бригада імені генерала броні Станіслава Мачка^[en] (Сьвентошув, Нижньосілезьке воєводство)
• 17-та Великопольська механізована бригада імені генерала броні Юзефа Довбор-Мусницкого^[pl] (Мендзижеч)
• 34-та бронекавалерійська бригада імені великого коронного гетьмана Яна Замойського^[pl] (Жагань)
• 23-й Сілезький артилерійський полк^[pl] (Болеславець)
• 4-й Зеленогурський полк ППО^[pl] (Червенськ)
• 11-й батальйон управління (Жагань)

• полковник Юзеф Селецький (1948 — 1950)
• полковник Віктор Єршов (1950 — 1953)
• бригадний генерал Сергій Сивицький (1953 — 1954)
• дипломований полковник Адольф Гуменюк (1954 — 1956)
• дипломований полковник Маріан Долінський (1956 — 1959)
• бригадний генерал Мечислав Мазур (1959 — 1962)
• бригадний генерал Збіґнєв Зеленевський (1962 — 1967)
• полковник Владислав Коцьолек (1967 — 1968)
• бригадний генерал Вітольд Верещинський (1968 — 1973)
• бригадний генерал Юзеф Ужицький (1973 — 1976)
• бригадний генерал Болеслав Матуш (1976 — 1984)
• дипломований полковник Януш Орнатовський (1984 — 1987)
• дипломований полковник Адам Рембач (1987 — 1988)
• дипломований полковник Зигмунт Садовський (1988 — 1990)
• бригадний генерал Адам Рембач^[pl] (1990 — 1992)
• дипломований полковник Александер Бортновський (1992 — 1993)
• дипломований полковник Збіґнєв Шура (1993 — 1994)
• бригадний генерал Александер Бортновський (1994 — 1998)
• бригадний генерал Здзіслав Гораль (1998 — 2000)
• бригадний генерал Станіслав Новакович (2000 — 2003)
• дивізійний генерал Вальдемар Скшипчак (2003 — 2006)
• дивізійний генерал Павло Ламла (2006 — 2009)
• дивізійний генерал Мирослав Ружанский (2009 — 2011)
• дивізійний генерал Януш Адамчак (17 листопада 2011 — 17 лютого 2014)
• дивізійний генерал Ярослав Міка (17 лютого 2014 — 7 лютого 2017)
• дивізійний генерал Станіслав Чоснек (7 лютого 2017 — 20 березня 2020)
• дивізійний генерал Дарій Паріляк (20 березня 2020 — 1 жовтня 2020)
• бригадний генерал Пйотр Трайтек (1 жовтня 2020 — дотепер)

• 
  Будівля штабу дивізії
• 
  Навчання на полігоні
• 
  Тренування дивізії
• 
  Солдати на полігоні

11-та Любуська дивізія бронетанкової кавалерії у соціальних мережах
	11-та Любуська дивізія бронетанкової кавалерії на сайті Facebook

• Oficjalna strona: 11 Lubuska Dywizja Kawalerii Pancernej [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Jednostki Wojskowe: 11 Lubuska Dywizja Kawalerii Pancernej [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.