114-й винищувальний авіаційний полк (СРСР)
114-й винищувальний авіаційний Талліннський Червонопрапорний полк (114 ВАП, в/ч 19981) — військове формування Військово-повітряних сил СРСР, що існувало у 1940—1991 роках. Після розпаду СРСР полк перейшов під юрисдикцію України і увійшов до складу ЗСУ. Історія24 вересня 1940 року відповідно до директиви Народного комісаріата оборони СРСР від 25 червня 1940 № 0/4/104725 на аеродромі Гривечки в містечку Дно Ленінградської області сформований 159-й винищувальний авіаційний полк (159 ВАП)[1]. Першим командиром полку, з яким частина зустріла війну, став майор Воронін Іван Олексійович. У складі діючої армії під час Другої Світової з 22 червня 1941 по 9 травня 1945 року. На 22 червня 1941 року базувався в Грівочках під Ленінградом та мав у наявності 15 винищувачів І-16 з них два несправних і 58 МіГ-3, з них один несправний. Пілоти ще не були навчені до польотів на МіГах. Протягом перших днів війни полк передав більшу частину своїх літаків в інші підрозділи і в розпорядженні полку залишилися 23 справних і 3 несправних МіГ-3. Протягом липня 1941 року оперативно підпорядковувався 7-му авіаційному корпусу ППО[ru] і діяв на підступах до Ленінграду. На початку серпня 1941 року полк був переведений на трьох ескадрільний штат, а до вересня кількість ескадрилій в полку скоротилося до двох. 20 вересня 1941 року був виведений на переформування. До цього часу полк за звітами виконав 2 688 літако-вильотів, втративши в боях 34 винищувача, 12 льотчиків і двох техніків, збивши при цьому 46 літаків Люфтваффе. У грудні 1941 року повернувся на фронт, був озброєний американськими винищувачами P-40 «Tomahawk» в кількості 20 штук. Починаючи з 26 липня по 21 листопада 1944 року 159-му винищувальному авіаційному полку оголошено 4 подяки Верховного Головнокомандувача ЗС СРСР за відмінні бойові дії при визволенні міст Нарви, Таллінна, Пярну, острова Езель. Наказом Верховного Головнокомандувача ЗС СРСР від 22 жовтня 1944 року № 0338 «за проявлену відвагу в боях за Вітчизну з німецькими загарбниками, за відмінні дії в боях за визволення столиці Естонії міста Таллінн» авіаційному полку присвоєно почесне найменування «Талліннський». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 грудня 1944 року «за зразкове виконання задач командування в боях з німецькими загарбниками, за визволення острова Сааремаа (Езель) та виявлені при цьому доблесть і мужність» винищувальний авіаційний Талліннський полк нагороджений орденом Червоного Прапора. За роки війни (1941—1945 рр.) льотчики полку здійснили 8 682 бойових вильотів, збили 387 ворожих літаків, знищили на землі 10 танків і до 3 500 чол. живої сили супротивника. Під час війни полк кілька разів змінював місце дислокації та зустрів закінчення війни в Естонії. В 1951 році в частину почали надходити перші реактивні винищувачі МіГ-15. У повоєнний період частину було передислоковано на аеродром Шипенці Кіцманського району Чернівецької обл. та включено до складу 275-ї винищувальної авіаційної дивізії[ru] (ВАД). Згодом полк було передано до складу 131 ВАД та переведено на аеродром Черляни Городоцького району Львівської обл., де він перебував до 1968 р. 28 серпня 1968 року полк в складі 131 ВАД відбув до Центральної Групи військ Радянської армії в місті Міловиці (Чехословаччині). Згідно з директивою Головного штабу Військово-Повітряних Сил від 21 липня 1972 року № 314/1/01144 з 25 листопада 1972 року 159-й винищувальний авіаційний полк перейменовано в 114-й винищувальний авіаційний Талліннський Червонопрапорний полк. З 1 грудня 1989 року полк приступив до перенавчання на літаки МіГ-29, що знаходилися на озброєнні частини. В лютому 1991 року полк був перебазований на аеродром міста Івано-Франківськ (Українська РСР), на якому він базується по теперішній час, і зарахований до складу 4 ВАД. Після відновлення незалежності України особовий склад частини склав присягу на вірність її народу. Командири
Озброєння
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
