1591-й окремий інженерний дорожньо-мостобудівельний батальйон (СРСР)
1591-й окремий інженерний дорожньо-мостобудівельний батальйон (в/ч 43187) — формування інженерних військ Радянської армії. У 1986 році батальйон розгорнули у полк для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Після розпаду СРСР у 1992 році, батальйон перейшов під юрисдикцію України і згодом був розгорнутий у 12-й інженерний полк. ІсторіяВійськова частина була сформована як 1591-й окремий інженерний дорожньо-мостобудівельний батальйон в складі 8 танкової армії 1 вересня 1968 року. У травні 1971 року на базі батальйону був розгорнутий 136-й інженерний дорожньо-мостобудівельний полк, який був направлений у Київський військовий округ для обладнання маршрутів і будівництва мостів на Чернігівському навчальному центрі, а після виконання завдання розформований.[1] Протягом серпня та вересня 1972 року батальйон займався ліквідацією пожеж в Московському військовому окрузі, за що був нагороджений вимпелом обкому ВЛКСМ «За мужність і відвагу на пожежі». У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, батальйон було розгорнуто у полк. Згідно Директиви № 8/1123 командувача Прикарпатського військового округу від 4 травня 1986 року, частина отримала назву 136-й інженерний дорожньо-мостобудівельний полк (в/ч 43187) та отримала завдання приступити до ліквідації наслідків аварії. 12 травня полк розташувався за 25 км від ЧАЕС, в с. Димарка Іванківського району Київської області. Військові інженери будували дороги до Прип'яті в об'їзд Чорнобиля та на Зеленому мисі, розширювали міст через річку Уж, дезактивували забруднений ґрунт, відновлювали центральне опалення в м. Чорнобиль. За видатні заслуги у ліквідації наслідків катастрофи в грудні 1986 року полк був нагороджений Вимпелом Міністерства оборони СРСР «За мужність та військову звитягу» та перехідним Червоним прапором Військової ради Червонопрапорного Прикарпатського військового округу. Поряд з цим, за видатні заслуги військовослужбовці полку були нагороджені урядовими нагородами: орденом Червоної Зірки — полковник О. М. Іванько, підполковник М. І. Дзюман; орденом «За Службу Батьківщині» — підполковник І. І. Сидоренко, медаллю «За бойові заслуги» — старший лейтенант А. В. Сазонов. У вересні 1988 року частина в повному складі брала участь в тактичних навчаннях під керівництвом Міністра оборони СРСР «Осінь-88». За мужність і героїзм нагороджена Вимпелом Міністра Оборони СРСР «За військову звитягу». Після розпаду СРСР у 1992 році, батальйон перейшов під юрисдикцію України і згодом був розгорнутий у 12-й інженерний полк. Командування
Див. такожПримітки
Джерела
|
||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
