161-ша окрема механізована бригада (Україна)

161-ша окрема механізована бригада
(1993—2004), (2024-)
161-ша механізована дивізія
(1992—1993)
161-ша окрема механізована бригада; (1993—2004), (2024-) 161-ша механізована дивізія; (1992—1993)
	Нарукавний знак бригади
На службі	1992—2004, 2024-
Країна	Україна
Вид	Сухопутні війська
Тип	Механізовані війська
Чисельність	бригада
У складі	13 АК (1993-2004)
Базування	Хмельницька область; м.Ізяслав (1993-2004)
Нагороди
Почесні найменування	Станіславська орденів Червоного Прапора і Богдана Хмельницького (1993-2004)

161-ша окрема механізована бригада (161 ОМБр, в/ч А2075) — військове з'єднання механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у бригаду, яке існувало у 1993—2004 роках. Одна з перших дивізій, що була скорочена до бригади на початковому етапі існування Збройних сил України. Базувалась в м. Ізяслав, Хмельницької області. Перебувала у складі 13-го армійського корпусу Прикарпатського військового округу (з 1998 року — Західного оперативного командування).

Історія

На момент утворення Збройних сил України 161-ша мотострілецька дивізія (скороченого складу) разом з 97-ю та 51-ю гвардійськими мотострілецькими дивізіями утворювала основну бойову складову 13-ї загальновійськової армії.

В 1993 році дивізію вирішено було скоротити до бригади.

313-й гвардійський мотострілецький Рівненський орденів Богдана Хмельницького і Олександра Невського полк був перетворений на 55 окремий механізований батальйон.^[1]

У 1994 році в бригаді свою військову кар’єру в Збройних силах України розпочав майбутній Герой України, тоді ще лейтенант, Ігор Гордійчук.^[2]

Згідно Наказу Командира військової частини А0796 від 18.01.2003 № 9 «Про розформування військової частини А2075» бригада була розформована.^[3]