2-а кавалерійська дивізія (СРСР)
2-а Чернігівська Червоного козацтва кавалерійська дивізія (2 кд) — кавалерійське військове з'єднання (кавалерійська дивізія) РСЧА Збройних Сил СРСР.  Історія6 травня 1922 року 17-а Чернігівська Червоного козацтва кавалерійська дивізія 1-го кінного корпусу Червоного козацтва імені Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету отримала назву 2-а Чернігівська Червоного козацтва кавалерійська дивізія. Управління дивізії та всі частини перебували у м. Київ. 97-й, 98-й, 99-й, 100-й, 101-й та 102-й кавалерійські полки отримали найменування: 7-й, 8-й, 9-й, 10-й, 11-й та 12-й й Червоного козацтва кавалерійський полк відповідно. 11 липня 1925 року 2-ї Чернігівської Червоного козацтва кінної дивізії присвоєно найменування 2-а Чернігівська імені Німецької компартії Червоного козацтва кавалерійською дивізією . Навесні 1936 2-а кавдивізія вийшла зі складу 1 кк і увійшла до складу 7 кк. Корпус складався з 2-ї, 23-ї, 26-ї кавалерійських дивізій . У 1938 році з'єднання перейменовано на 34 кд. Бойова діяльність6 травня. Південно-Західний військовий округ Збройних Сил України та Криму. 1-й кінний корпус Червоного козацтва ім. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет. 6 травня 1922 р. наказом РВСР № 1122/219 (секретним) 17-ї Чернігівської Червоного козацтва кавалерійської дивізії присвоєно найменування 2-а Чернігівська Червоного козацтва кавалерійська дивізія. Начальник штабу дивізії М. Фіалковський. 14 жовтня 1922 року начальником 2-ї кавдивізії призначений П. Григор'єв. Начальник кавдивізії П. Григор'єв. Начальник штабу кавдивізії М. Фіалковський. Ленінська Комуністична Спілка Молоді України шефувала над 1-м кінним корпусом Червоного козацтва. Юнаки та дівчата запрошувалися до військових частин корпусу, знайомилися з історією корпусу, його видатними командирами та козаками. У 1923 частини корпусу поповнили 700 комсомольців УРСР. 28 серпня замість Революційна військова рада Республіки Росія створена Революційна військова рада СРСР. Головою РВС залишився Л. Троцький. Управління корпусу дислокується у м. Вінниця. У травні командир корпусу В. Примаков призначається начальником Вищої кавалерійської школи м. Ленінграді. З 6 вересня 1924 р. управління корпусу знаходиться в м. Жмеринка. 11 липня наказом РВС СРСР № 729 2-ї Чернігівської Червоного козацтва кавалерійської дивізії присвоєно найменування 2-а Чернігівська ім. Німецька компартія Червоного козацтва кавалерійської дивізії. З 15 грудня управління корпусу дислокується у м. Проскурів. Командир дивізії П. Григор'єв. Начальник штабу дивізії Г. Соколов. Комуністична партія Німеччини була шефом 2-ї Чернігівської ім. Німецькій компартії Червоного козацтва кавалерійської дивізії. 1928 року дивізію відвідав Вільгельм Пік. У 1930 році почалася механізація кавалерії, до складу кавдивізій включено один танковий ескадрон і один ескадрон бронемашин. Командир дивізії П. Григор'єв. Начальник штабу дивізії Г. Соколов. Начальник оперативного відділення штабу дивізії П. Синьоокий. У 1931 збільшено механізацію кавалерії, до складу кавдивізій включено механізований полк. 1 січня. Командир дивізії П. Григор'єв. Помічник командира дивізії з стройової частини А. Мосін. 10 травня П. Григор'єв призначений командиром 7-го кавалерійського корпусу. Командиром 2 кд призначено М. Маркевича. У червні начальником оперативного відділення призначено майора І. Горбенка. Соціалістичне змагання пронизувало весь процес бойової та політичної підготовки особового складу округу. Воно проводилося під гаслами: «Усі комуністи та комсомольці — чудові стрілки!», «Жодного відстаючого у вогневій підготовці!» та іншими. У вересні М. Маркевичу та А. Мосіну присвоєно військове звання комбриг. У 1935 році в окрузі формується 7-й кавалерійський корпус. Управління корпусу знаходилось у м. Шепетівка районному центрі Шепетівського району Вінницької області Української Радянської Соціалістичної Республіки. Корпус складався з 23-ї, 26-ї та 28-ї кавалерійських дивізій. 1 січня 2 кд (7-й, 8-й, 9-й, 10-й кп, 2-й мп, 2-й кап, 2-й осапе, 2-й оес). Командир дивізії комбриг М. Маркевич. Тво начальника штабу дивізії майор Іван Васильович Горбенко, начальник оперативного відділення. 11 квітня 1936 р. командиром 2 кд призначений комбриг О. Горбатов. Навесні 1936 2-я кавалерійська дивізія зі складу 1-го кавалерійського корпусу виведена і введена до складу 7-го кавалерійського корпусу. Управління дивізії та всі частини перебували у м. Старокостянтинів. 1936 року на заклик Політуправління округу до стахановського руху включаються з'єднання і частини округу. Звання стаханівця присвоювалося підрозділам, частинам та з'єднанням, які чудово вивчили бойову техніку, берегли військове майно, заощаджували горючі та мастильні матеріали. За великі успіхи, досягнуті в освоєнні бойової техніки, Рада Народних Комісарів СРСР нагородила орденом Червоної Зірки командира 2 кд О. Горбатова. Шепетівські маневри. 12 — 15 вересня 1936 р. 2 кд брала участь в окружних тактичних навчаннях. Мета навчань — вдосконалення бойової підготовки військ. Навчання проходили у районі м. Шепетівка Вінницької області, м. Бердичів, м. Житомир. У навчаннях брали участь сполуки, сформовані 1936 року. Керівником навчань був командарм 1 рангу І. Якір, його заступником був помічник командувача військ округу з кавалерії комкор С. Тимошенко. Партійно-політичною роботою на навчаннях керував армійський комісар 2 рангу М. Амелін. Штаб керівництва очолював начальник штабу округу комдів В. Бутирський. Учасники: з одного боку — 7-й кавалерійський корпус (2-а, 23-а, 26-а кавдивізії) з наданими йому 15-ю, 17-ю механізованими бригадами та 135-ю стрілечно-кулеметною бригадою, 35-ю винищувальною авіаескадрильєю; з іншого боку — 8-й стрілецький корпус (44-а і 100-а стрілецькі дивізії і 3-я кавалерійська дивізія) з наданими йому 12-ї, 22-ї механізованими бригадами, 34-ї винищувальної авіаескадрильєю. У стрілецьких дивізіях та механізованих бригадах було 450 танків. В авіаескадрильях було 56 літаків. На маневрах війська відпрацьовували дії наступального бою та організації рухомої оборони в умовах лісисто-болотистої місцевості, організації та проведення маршу кавалерійського корпусу у передбаченні зустрічного бою з кінно-механізованою групою супротивника, прориву оборонної смуги з подоланням водної перешкоди, ведення рухомої оборони та управління військами. 14 вересня . Механізовані частини вели бій у складних умовах. За два дні під час здійснення маневру вони пройшли до 100 км. 1 січня 2 кд (7-й, 8-й, 9-й, 10-й кп, 2-й мп, 2-й кап, 2-й осапе, 2-й оес). Управління дивізії та всі частини у м. Старокостянтинів. Командир дивізії комбриг О. Горбатов. Помічник командира дивізії з стройової частини полковник І. Дуденко. Начальник штабу дивізії полковник С. Свірченко. Начальник оперативного відділення майор І. Горбенко . Начальник ВГС майор В. Дашкевич. На озброєнні дивізії були швидкохідні легкі танки БТ, танкетки Т-37/38, легкові, вантажні, спеціальні автомашини, мотоцикли, трактори, гвинтівки, револьвери і пістолети, ручні, зенітні кулемети, 45-мм гармати, бронеавтомобілі БА, радіостанції, похідні кухні. У липні партійна комісія КиївВО висунула командиру 7-го кавкорпусу комдиву П. Григор'єву звинувачення у зв'язках з «ворогами народу», розповів у своїх спогадах командир 2-ї кавдивізії комбриг О. Горбатова (1937). 22 липня комдив П. Григор'єв звільнений з лав РСЧА. 24 липня колишнього командира 7-го кавкорпусу комдива П. Григор'єва заарештували. 22 вересня утворена Кам'янець-Подільська область. У вересні командиром 112-го кавполку 28 кд призначено начальника оперативного відділення майора І. Горбенка. Начальника відділу тилу 7 кк майора І. Попка звільнено з лав РККА 9 жовтня 1937 року. 29 листопада постановою Комітету Оборони при РНК СРСР було затверджено «План розвитку та реорганізації РСЧА в 1938—1942 р.р.». У цьому вся плані значилося розформування управління 7 кк. 2 кд. Командир дивізії полковник Д. Густишев, з 17.02.38 комбриг. У червні 2-га Чернігівська ім. Німецької компартії Червоного козацтва кавалерійську дивізію перейменовано на 34-ю кавалерійську дивізію 4-го кавалерійського корпусу. СкладНа 6.05.1922
На 1930
На 1931
На 1935
У складі
КомандуванняКомандири дивізії:
Начальники штабу дивізії:
ПриміткиЛітература
Посилання
|
||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
