22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія»

22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія»
Емблема дивізії СС «Марія Терезія»
На службі	29 квітня 1944 — 14 лютого 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	СС
Вид	Ваффен-СС
Тип	Кавалерія
Чисельність	кавалерійська дивізія
У складі	Група армій «Південна Україна» 3-й танковий корпус 9-й хорватський гірський корпус СС
Гасло	Meine Ehre heißt Treue ("Моя честь називається вірність")
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Дебреценська операція Будапештська операція Штурм Будапешта Операція «Конрад I» Операція «Конрад II» Операція «Конрад III»
Командування
Визначні командувачі	СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Август Цеендер
Медіафайли на Вікісховищі

22-га добровольча кавалерійська дивізія СС «Марія Терезія» (нім. 22. SS-Freiwilligen Kavallerie-Division)^[1] — кавалерійська дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному фронті під час Другої світової Війни. Дивізія комплектувалася переважно призовниками фольксдойче з королівської угорської армії, які були передані до військ СС згідно з угодою між Німеччиною та Угорщиною. У публікаціях дивізія широко відома під ім'ям «Марія-Терезія», хоча документів, які б підтверджували цю назву, не знайдено.

Дивізія була сформована 29 квітня 1944 року з угорських добровольців. Названа на честь австрійської імператриці Марії Терезії (1717—1780 рр.).

Основою дивізії став 17-й кавалерійський полк з 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайер». Два інших полку були створені з угорців, угорських фольксдойче (етнічних німців, які проживали за межами Німеччини) і угорських русинів. Дивізія формувалася в угорських містах Кісбер, Гайорі і Будапешті.

У вересні 1944 року 17-й і 52-й кавалерійські полки разом з 22-м артилерійським полком брали участь в оборонних боях проти радянських військ на північ від міста Арад в Трансільванії.

У листопаді 1944 року «Марія Терезія» була введена у склад 9-го гірського корпусу СС, разом з яким відступила в Будапешт. Після остаточного оточення міста 24 грудня в дивізії налічувалося близько 8000 осіб, які брали участь в обороні острова Чепель на Дунаї і в усіх спробах прориву з оточення. У ніч на 12 лютого 1945 в результаті атаки на позиції радянської 180-ї дивізії, частини гарнізону вдалося вирватися з оточеного міста. Втративши дивізійного командира, до німецьких позицій прорвалося лише 624 кавалериста СС.

Залишки дивізії були об'єднані з запасними частинами і склали т. зв. бойову групу «Амейсер», що стала основою 37-ї добровольчої дивізії СС «Лютцов».

Навесні 1945 року ця група разом з 6-ю танковою армією СС вела бойові дії на території Австрії, брала участь в обороні Відня і в травні здалася у Зальцбурга американським військам.

• Угорщина (квітень — жовтень 1944);
• Румунія (жовтень — листопад 1944);
• Угорщина (листопад 1944 — лютий 1945).

• СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Август Цеендер (21 квітня 1944 — 11 лютого 1945)

• 52-й кавалерійський полк СС
• 53-й кавалерійський полк СС
• 54-й кавалерійський полк СС
• 22-й артилерійський полк СС
• 22-й самохідний розвідувальний батальйон СС
• 22-й протитанковий батальйон СС
• 22-й батальйон штурмових гармат СС
• 22-й зенітний дивізіон СС
• 22-й саперний батальйон СС
• 22-й батальйон зв'язку СС
• 22-й резервний батальйон СС
• 22-й санітарний батальйон СС

За час існування дивізії 5 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

• Антон Амайзер — СС-штурмбанфюрер, командир 52-го кавалерійського полку СС (1 листопада 1944)
• Пауль Райсманн — СС-обершарфюрер, командир 4-го ескадрону 17-го кавалерійського полку СС (16 листопада 1944)
• Антон Вандікен — СС-гауптштурмфюрер, командир 6-ї роти 52-го кавалерійського полку СС (26 грудня 1944)
• Вернер Далльманн — СС-унтерштурмфюрер, ад'ютант 53-го кавалерійського полку СС (17 січня 1945)

• Август Цеендер — СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС, командир 22-ї добровольчої кавалерійської дивізії СС «Марія Терезія» (1 лютого 1945)

• СС-штурмбанфюрер Карл-Гайнц Кейтель (нім. Karl-Heinz Keitel) — син начальника штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини, генерал-фельдмаршала Вільгельма Кейтеля.

• Перська козацька дивізія
• 1-ша кавалерійська дивізія (Третій Рейх)
• Елітні війська
• 15-та кавалерійська дивізія (Російська імперія)
• 1-ша кавалерійська дивізія (США)

• Rolf Michaelis: Die Kavallerie-Divisionen der Waffen-SS. 2. Auflage. Michaelis-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-930849-02-X.
• Walther Held: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg. 5 Bände. Biblio-Verlag, Bissendorf 1978—2002.
• Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 4. Die Landstreitkräfte 15-30. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Osnabrück 1976, ISBN 3-7648-1083-1.

• 22. SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (англ.)
• 22. SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division "Maria Theresia". на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (нім.)
• 22.SS-Freiwilligen-Kavallerie-Division "Maria Theresia" (ung.). на feldgrau.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (англ.)
• 22. SS-Freiwilligen Kavallerie-Division Maria Theresia. на okh.it. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 15 травня 2013. (італ.)
• 22. Freiwilligen-Kavallerie-Division der SS «Maria Theresia» [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.]
• 22nd SS Volunteer Cavalry Division Maria Theresia(англ.)

• 22nd SS Freiwilligen Kavallerie Division «Maria Theresa»