99-та стрілецька дивізія (1-ше формування)
99-та стрілецька дивізія (99-та сд) — військове формування Збройних Сил СРСР, що брало участь в Німецько-радянській війні. ІсторіяФормуванняУ жовтні 1923 року частина особового складу 130-го Богунського стрілецького полку 44-ї стрілецької дивізії була виділена для формування 130-го територіального полку. В кінці жовтня 130-й територіальний стрілецький полк відбув у новий район розквартирування — Монастирище, Липовець[1]. Формування 99-ї стрілецької дивізії, як територіальної, розпочалося у квітні 1924 року в м. Черкаси Української Радянської Соціалістичної Республіки в Українському військовому окрузі на базі 44-ї Київської сд[2][3][4]. В цей час командиром дивізії був тридцятирічний польський робочий Казимир Францевич Квятек.[1]. У 1925 році входила до складу 17-го стрілецького корпусу, який складався з 3-ї, 23-ї, 24-ї, 96 і 99-ї стрілецьких дивізій[2]. Влітку 1926 року, коли полкова школа 295-го стрілецького полку стояла в таборах, до курсантів приїхав командир 17-го стрілецького корпусу, до складу якого входила 99-таа сд, відомий герой громадянської війни Яніс Фріцович Фабриціус. Він виступив перед червоноармійцями, перевірив проведення занять, познайомився з побутом[1]. У 1926 році до складу дивізії входили:
В 1931 році управління 99-ї дивізії містилося в м. Черкаси[3]. До складу дивізії входили:
Склад стрілецького полку:
У 1931 році 99-та стрілецька дивізія переведена на кадровий принцип комплектування і навчання особового складу[3]. Довоєнний період17 травня 1935 року Український військовий округ поділено на Київський військовий округ (КВО) і Харківський військовий округ (ХВО). 99-та стрілецька дивізія 17-го стрілецького корпусу увійшла до складу КВО[2]. 1 липня 1935 99-та сд (змішана) 17-го ск дислокувалася в наступних гарнізонах[5][6]:
12 — 17 вересня 99-та сд 17-го ск брала участь в окружних тактичних навчаннях Київського військового округу — Київських маневрах. Війська, що брали участь у маневрах, мали умовне позначення — «сині» і «червоні». Народний комісар оборони СРСР К. Є. Ворошилов оголосив подяку всім командирам, політпрацівникам і червоноармійцям, які брали участь у маневрах[2]. 26 липня 1938 року рішенням Головної Військової ради Червоної Армії Київський військовий округ перетворено в Київський Особливий військовий округ і в ньому створено армійські групи[2]. З 17 вересня 1939 року дивізія брала участь у вторгненні СРСР до Польщі у складі 13-го стрілецького корпусу Кам'янець-Подільської армійської групи 12-ї армії Українського фронту[3][4]. 20 вересня Кам'янець-Подільська армійська група перейменована в Південну армійську групу. Війська продовжували виконувати поставлені завдання[7]. 28 вересня 12-та армія розділена на 12-ту армію і Кавалерійську армійську групу[7]. 29 вересня 1939 року 99-та стрілецька дивізія увійшла в місто Перемишль[3]. 2 жовтня 1939 року входила до складу 17-го стрілецького корпусу 6-ї армії Українського фронту[4][7]. Хороша підготовка дивізії була відмічена в Директиві Наркомату Оборони: ДИРЕКТИВА О ЗАДАЧАХ ОГНЕВОЙ ПОДГОТОВКИ ВОЕННЫХ ОКРУГОВ, ОБЪЕДИНЕНИЙ, СОЕДИНЕНИЙ, ЧАСТЕЙ НА ЛЕТНИЙ ПЕРИОД 1941 ГОДА N 34678 17 мая 1941 г. В результате поверки хода боевой подготовки, произведенной Наркоматом обороны и округами… Из проверенных соединений в лучшую сторону выделяются: в КОВО — 99 сд[3]. З травня 1941 року дивізія перебувала відповідно до штату № 04/100. З 20 травня отримувала приписний склад у кількості 1 900 чол.[3]. Німецько-радянська війнаУвечері 22 червня 1941 року дивізія в складі 8-го стрілецького корпусу 26-ї армії Південно-Західного фронту (ПЗФ) висунулася до радянсько-німецького кордону. Командир дивізії полковник Н. В. Дементьєв[2][3]. 23 червня на світанку зведений загін 92-го прикордонного загону НКВС, народні ополченці і частини дивізії беруть участь у контрнаступі на місто Перемишль, захоплений німецькою 101-ю легкою піхотною дивізією 22 червня, в результаті чого правобережна радянська частина міста була відбита у противника, а кордон — відновлений[2][3]. 27 червня дивізія залишила Перемишль і відійшла на Нижанковичі, Рудня, Комарне, Миколаїв, Вінниця[3]. 22 липня 1941 року за перші успішні бої на кордоні під містом Перемишлем нагороджена орденом Червоного Прапора[3]. 99-та стрілецька дивізія стала першим радянським з'єднанням, яке нагороджено орденом в роки Німецько-радянської війни[8]. В кінці липня — на початку серпня 99-та стрілецька дивізія бере участь в битві під Уманню, де велика частина особового складу дивізії загинула або потрапила в полон. Організовано вийшли з оточення артилерійські полки, зенітний дивізіон, зв'язківці, саперний батальйон. Всього з Уманського котла вийшло близько 2-х тисяч бійців, при цьому вдалося зберегти прапори дивізії і полків[3][4]. У травні 1942 року дивізія потрапила в оточення під Барвінковим, з якого вийшли 1 067 чоловік особового складу[3]. 8 — 15 червня 1942 року дивізія була виведена зі складу Південного фронту і з району Редьковські Піски спрямована на доукомплектування у Балашов до складу 6-ї резервної армії[3]. З 10 липня 1942 року дивізія була передана до складу 8-ї резервної армії[3]. Дивізія брала участь у Сталінградській битві[4]. До 10 березня 1943 року дивізія перебувала у складі 62-ї армії, потім була завантажена у військові поїзди на станції Паньшино і вирушила у розпорядження Південно-Західного фронту (станція Дворічна)[3]. 18 квітня 1943 року дивізія, за мужність і героїзм особового складу в боротьбі проти німецьких військ удостоєна почесного звання Гвардійська і перетворена в 88-му гвардійську стрілецьку дивізію[3]. Підпорядкування
Повне найменування
У складі
Командування
Нагороди
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia