Betamax

Betamax — це касетний відеоформат для запису та відтворення відео, розроблений японською компанією Sony у середині 1970-х років. Він став одним із перших форматів для домашнього відеозапису, але згодом поступився конкурентному формату VHS.

Історія

Формат Betamax був представлений у 1975 році. На той час можливість самостійного запису телепередач на відеокасету була справжнім технічним проривом. Перші моделі дозволяли записувати до однієї години відео, що обмежувало зручність використання.

У відповідь на появу Betamax, компанія JVC випустила формат VHS, який мав довший час запису та широку підтримку з боку інших виробників. Це стало вирішальним у конкуренції двох стандартів. Попри те, що Betamax забезпечував вищу якість зображення, він поступово втрачав частку ринку.

Особливості формату

Ширина стрічки: 12,65 мм
Режими запису: Beta I, Beta II, Beta III
Максимальний час запису: до 5 годин (у пізніших версіях)
Якість зображення: вища порівняно з VHS
Компактний розмір касети

Згодом формат отримав підтримку стереозвуку та Hi-Fi, однак це вже не вплинуло суттєво на його популярність.

Професійне застосування

Попри втрату позицій на споживчому ринку, технологія Betamax стала основою для професійного формату Betacam, який широко використовувався в телевізійному виробництві в 1980–1990-х роках.

Завершення виробництва

Виробництво відеомагнітофонів Betamax було припинено на початку 2000-х років. Касети випускалися до 2016 року. Сьогодні формат має історичне значення як перший великий стандарт домашнього відеозапису.