Lust for Life (альбом Іггі Попа)
Lust for Life - другий студійний альбом Іггі Попа та його другий диск, записаний у співпраці з Девідом Бові, виданий у 1977 році, через півроку після платівки The Idiot. Диск отримав позитивні відгуки критиків і на сьогоднішній день є найбільш комерційно успішним альбомом музиканта, крім того, він став його найуспішнішим лонгплеєм у британському чарті (досяг #28). Заголовна пісня отримала новий виток популярності через два десятиліття, коли потрапила в саундтрек до фільму «На голці» (1996). ПередісторіяРобота над Lust for Life почалася відразу ж після закінчення концертного туру на підтримку альбому The Idiot, який завершився 16 квітня 1977 року[5][6]. За словами Іггі Попа: «Ми з Девідом вирішили, що запишемо цей альбом дуже швидко, ми написали, записали і змікшували його за вісім днів. Ми зробили це так швидко тому, що ми мали багато грошей від авансу, які ми поділили»[7] Співак мало спав у період запису платівки, пояснюючи це так: «Бові страшенно швидкий хлопець ... Я зрозумів, що я повинен бути швидше ніж він, інакше це могло перетворитися на його альбом»[5] Спонтанний метод створення пісень, який превалював у Іггі Попа, надихнув Бові імпровізувати з власною лірикою під час запису своєї наступної платівки Heroes[6]. Боуї, Поп та звукоінженер Колін Тарстон продюсували Lust for Life під псевдонімом Bewlay Bros. (назва фінальної пісні на альбомі Бові Hunky Dory)[5]. Платівка була записана на берлінській студії Hansa Tonstudio разом із гітаристами Рікі Гердінером і Карлосом Аломаром та Хантом і Тоні Сейлсамі на ударних та басу відповідно. Крім Бові (який грав на клавішних та виконав бек-вокал), серед сесійних музикантів були три чверті майбутнього складу його гурту Tin Machine[5]. Брати Сейлз внесли «ураганний внесок» у запис альбому, що спонукало Бові запропонувати їм приєднатися до своєї нової групи через дванадцять років («я знайшов нам ритм-секцію!» — сказав він Рівзу Гебрелсу після прослуховування альбому Lust For Life)[8]. Титульна фотографія була зроблена Енді Кентом, який також сфотографував Попа для обкладинки The Idiot[5]. Стиль та темиLust for Life, як правило, вважається записом з більшим впливом Іггі Попа, ніж Бові, який, у свою чергу, домінував на платівці The Idiot. Порівняно з попередником альбом був менш експериментальним у музичному плані і мав більш рок-н-рольний відтінок[9][10][1]. Проте деякі композиції відрізнялися похмурою атмосферою, наприклад The Passenger, яку Рой Карр та Чарльз Шаар Мюррей (редактори New Musical Express), описали як одну з «найприлипливих пісень Попа»[9], а також «Tonight» і «Turn Blue» — вони обидві стосувалися теми зловживання героїном. Платівка містить і більш оптимістичні пісні, такі як "Success" і " Lust for Life", останню журнал Rolling Stone описав як "послання від того, хто вижив - в маси"[11][12][13]. За словами Іггі Попа знаменитий риф, придуманий Бові для "Lust for Life", був натхненний кодом морзе, який відкриває випуск новин American Forces Network News у Берліні[14]. У кількох місцях мелодія дублюється всією групою, Карлос Аломар прокоментував це: «Ми не могли грати в контр-ритм, нам просто доводилося слідувати йому»[6][15].. Барабанщик гуртів Joy Division та New Order Стівен Морріс заявив: «У „Lust For Life“ звук ударних не просто потужний, а могутній! Найгучніші тарілки відомі людству – у цьому рифі! Я мрію про такий самий звук досі»[10]. "The Passenger" була натхненна віршем Джима Моррісона, який порівнював "сучасне життя з подорожжю на машині"[16]. Також пісню інтерпретували як «спритний підкол Іггі про культурний вампіризм Боуї»[10]. Музика, «спокійний… пружний грув», була написана гітаристом Рікі Гардінером[17]. Пісня була випущена як бі-сайд на єдиному синглу альбому — «Success», безтурботної композиції записаної в стилі питання—відповіді. AllMusic назвав її "чудовою одноразовою піснею", а Rolling Stone - "заразним одноразовим треком"[18][19]. «Turn Blue» триває трохи менше 7 хвилин, це найдовша пісня на альбомі, її текст — свого роду сповідь, яка була складена в період невдалої сесії Бові та Попа у травні 1975 року, коли останній перебував у стані найсильнішої наркозалежності. Ця пісня, що спочатку називалася «Moving On», була написана Бові, Попом, Волтером Лесі і Ворреном Пісом[20][21]. Також текст цієї пісні — єдиний із усіх, який відсутній на обкладинці оригінального вінілового видання. Серед інших композицій альбому були: "Sixteen" - єдина пісня написана повністю Іггі Попом, "Some Weird Sin" - хард-роковий трек з лірикою від імені "заблудлого хлопця"[22], нео-панк "Neighborhood Threat і "Fall in Love with Me", яка народилася з імпровізованого джему групи, Іггі Поп одразу ж написав для неї текст, очевидно надихаючись своєю тодішньою дівчиною - Естер Фрідмен (англ. Esther Friedmann).[6] Випуск та впливLust for Life досяг 28-го місця в хіт-параді Великої Британії, це найвища позиція Іггі в чартах цієї країни[23]. Спочатку альбом добре продавався в США, але раптова смерть Елвіса Преслі внесла свої корективи - лейбл RCA Records сфокусувався на перевиданні каталогу платівок «Короля рок-н-ролу», тим самим, ні про яке просування альбому Іггі Попа не було мови[6]. Зрештою, лонгплей добре зарекомендував себе в Сполучених Штатах, але досяг лише 120-ї позиції в хіт-параді Billboard. У сучасному огляді від журналу Rolling Stone зазначалося, що «сам собою, „Lust for Life“ — успішний альбом», але рецензент нарік, що «нова позиція Іггі Попа — обережна і зовсім не бунтарська». 30 вересня 1977 був випущений єдиний сингл з альбому - «Success»[9] Відгуки критиків
Марк Демінг із AllMusic писав у своїй рецензії:
Кавер-версії та концертні виконанняЧерез рік концертні версії «Lust for Life» і «Sixteen» були випущені на платівці Попа TV Eye. Кавер-версія «Tonight» у виконанні Бові та Тіни Тернер (без початкових рядків, де йдеться про наркотики), а також композицію «Neighborhood Threat» було включено до альбому Бові Tonight 1984 року. Композиція «The Passenger» була переспівана такими виконавцями, як: Нік Кейв, Bauhaus, Lunachicks, Siouxsie and the Banshees, а також Майком Хатченсом (для саундтреку до фільму «Бетмен Назавжди»), серед інших бразильський гурт Capital Inicial записав свою версію пісні португальською мовою, яка називалася «О Passageiro». Гурт Duran Duran зробив кавер-версію треку «Success» для свого альбому Thank You. «Lust For Life» виконували багато музикантів, включаючи: Yo La Tengo, The Damned, The Smithereens, Том Джонс і The Pretenders, її також на своїх концертах виконував Девід Бові. «Lust for Life» використовувалася у передачі «The Jim Rome Show», як музична заставка, а також, як музична тема для рекламних роликів фірми Royal Caribbean International. Її рифом надихнувся гурт Jet для написання пісні «Are You Gonna Be My Girl?»[34][35], крім того, цей риф був процитований валлійським гуртом Manic Street Preachers у фіналі їхнього треку «You Love Us» і шотландським гуртом Travis на початку їхньої пісні «Selfish Jean». ТреклистАвтор слів Іггі Поп, за виключенням відмічених.
Учасники запису
Чарти і сертифікати
Примітки
Література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
