Manis culionensis
Manis culionensis (панґолін філіппінський[1]) — вид панголінів, ендемік Філіппін. Раніше часто вважався підвидом Manis javanica. Самостійність виду була підтримана Файлером (Feiler A., 1998), а згодом підкріплена вивченням дискретних морфологічних ознак (Gaubert, P. and Antunes, A. 2005)[2]. Відрізняється меншою лускою, більшою відносною довжиною хвоста й деякими ознаками кісток черепу[2]. Живе на острові Палаван і кількох сусідніх островах. Трапляється в низинних первинних і вторинних лісах, мозаїках луків і вторинної деревної рослинності, мозаїці із земель сільськогосподарського призначення і чагарникових районів поруч із вторинними лісами. Як і інші панґоліни, харчується термітами і мурахами[3]. Загрози та охоронаВид перебуває під загрозою вимирання: його чисельність зменшується через полювання та вирубку лісів. Знищують панголінів заради м'яса, а також з метою отримання шкіри і луски, які використовуються для лікування астми. Вид описується місцевими жителями як досить поширений, але такий, що знаходиться під помірним тиском полювання. У провінції Палаван знаходиться під повним захистом.[3] Виноски
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
