RCA Mark II Sound Synthesizer

Синтезатор звуку RCA Mark II (на прізвисько Віктор) був першим програмованим електронним синтезатором та флагманським обладнанням в Центрі електронної музики Колумбія-Прінстон . Розроблений Гербертом Беларом та Гаррі Олсоном у RCA, він був встановлений у Колумбійському університеті в 1957 році. Синтезатор складався із масиву взаємопов'язаних компонентів синтезу звуку і займав цілу кімнату. Дизайн значною мірою розробили композитор Володимир Усачевський та інженер Пітер Маузей. Mark II надавав користувачеві більшу гнучкість і мав вдвічі менші тонові генератори, ніж його попередник, Mark I. Створення синтезатора фінансувалося за рахунок великого гранту Фонду Рокфеллера.

RCA поєднував різноманітну електронну генерацію звуку з музичним секвенсером, що надзвичайно приваблювало композиторів того часу, багатьох з яких набридло створювати електронні твори, зрощуючи окремі звуки, записані на ділянках магнітної стрічки. RCA Mark II оснащений повністю автоматизованим двійковим секвенсором з використанням пристрою для зчитування з паперової стрічки, подібно до піаноли, що надсилає інструкції синтезатору і автоматизує процес відтворення музики.^[1]. Звук синтезатора можна було записати на звукозаписний пристрій, порівняти із записом на перфокарті, і повторювати процес до отримання бажаних результатів.

Особливості секвенсора RCA особливо приваблювали композиторів модерного спрямування. RCA сприяв можливостям експериментувати з ритмами, які було неможливо реалізувати на акустичних інструментах. Альбом із зображенням інструменту та його можливостями був виданий RCA (LM-1922) у 1955 р.^{[media 1]}

Синтезатор мав чотириголосну змінну поліфонію (на додаток до дванадцяти осциляторів із фіксованим тоном та джерела білого шуму). Проте налаштування синтезатора вимагало значних зусиль пов'язаних з комутуванням аналогових схем, тому, за невеликими винятками, єдиними людьми, які вміли користуватися машиною, були конструктори в RCA та інженерни університету, що опікувались цією машиною. Серед композиторів, що писали твори на RCA — Мілтон Беббіт^{[2][media 2]} («Vision and Prayer», «Philomel»), Чарльз Вуорінен («Time's Encomium»).^{[media 3][3]} Останнім композитором, який користувався цим синтезатором, був Р. Люк Дюбуа, який використав його для 32-ї п'єси в альбомі «Джунглі» гурту Freight Elevator Quartet^[en] у 1997 році.

Media

• Olson, Harry Ferdinand (1967). Electronic Music. Music, Physics and Engineering. Courier Corporation. с. 408–448. ISBN 978-0-486-21769-7.

  See «D. Description of an Electronic Music Composing Machine Employing a Random Probability System [Архівовано 4 червня 2021 у Wayback Machine.]» for Olson-Belar composing machine (c.1950), and «10.4.RCA ELECTRONIC MUSIC SYNTHESIZER [Архівовано 4 червня 2021 у Wayback Machine.]» for RCA Mark I (c.1955) & Mark II (c.1958).

• Holmes, Thom (2012). Early Synthesizers and Experimenters. Electronic and Experimental Music: Technology, Music, and Culture (вид. 4th). Routledge. с. 176–190. ISBN 978-1-136-46895-7.

• [1], "Music Synthesizer"  (filed 1951-12-26.mdy.2025)
• Olson, Harry F. (1952). Musical Engineering. New York: McGraw-Hill.

• Olson, Harry F.; Belar, Herbert (May 1955). Electronic Music Synthesizer. Journal of the Acoustical Society of America. 27 (3): 595—612. Bibcode:1955ASAJ...27..595O. doi:10.1121/1.1907975. Архів оригіналу (reprint) за 16 жовтня 2013. Процитовано 4 червня 2021. The electronic music synthesizer is a machine that produces music from a coded record. The coded record, is produced by a musician, musical engineer, or composer with a fundamental understanding of the composition of sound. The electronic music synthesizer provides means for the production of a tone with any frequency, intensity, growth, duration, decay, portamento, timbre, vibrato, and variation. If these properties of a tone are specified, the tone can be completely described. ...

• Olson, Harry F.; Belar, Herbert (1961). Aid to music composition employing a random probability system. Journal of the Acoustical Society of America. 33 (9): 1163. Bibcode:1961ASAJ...33.1163O. doi:10.1121/1.1908937.

• Hiller, LeJaren (1970). Music composed with computers—a historical survey. У Harry B. Lincoln (ред.). The Computer and Music. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press. с. 42–96.

• Lincoln, Harry B. (1972). Uses of the Computer in Music Composition and Research. У Morris Rubinoff (ред.). Advances in Computers. Т. 12. Academic Press. с. 73–114. ISBN 978-0-08-056644-3.

• The RCA Synthesiser. 120 Years of Electronic Music. 21 вересня 2013. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 4 червня 2021.
• Milton Babbitt (1968–1971). Occasional Variations (music). [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.], Realized on the RCA Mark II Sound Synthesizer, 1968—1971
• Garnet Hertz (2016). RCA Mark II Sound Synthesizer: the first programmable electronic synthesizer (music). [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] Відео з синтезатором RCA Mark II Synthesizer на сайті Колумбійського університету