Єлькін Валентин Іванович
Валенти́н Іва́нович Є́лькін (21 вересня 1923, село Бєлкіна Касибської волості Солікамського повіту — 8 червня 1944, Кам'янець-Подільська область) — льотчик-винищувач, командир ланки 908-го винищувального авіаційного полку 141-ї винищувальної авіаційної дивізії ППО Південний фронт ППО, молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу. Загинув у повітряному бою над околицями Проскурова. БіографіяНародився в сім'ї фельдшера. Мати — вчителька. Закінчив середню школу в місті Усольє, куди були по роботі переведені батьки. Школярем ходив на теоретичні заняття в Березниківському аероклубі, після школи продовжив навчання в Пермському аероклубі. Одночасно працював у школах лаборантом у фізичному та хімічному кабінетах. У Червоній армії з січня 1941 року. Навчався в Цноріс-Цхаренській, потім у Руставській військових авіаційних школах пілотів. На фронтах війни з березня 1943 року. Був командиром ланки 908-го винищувального авіаційного полку. Вилетівши на перехоплення ворожого літака-розвідника, і збивши його, на зворотному шляху був атакований двома Me-109. Зазнав поранень, але прийняв нерівний бій, у ході якого один винищувач противника був збитий його вогнем. Після того як власний боєкомплект був вичерпаний, Єлькін таранив другий літак і внаслідок зіткнення — загинув. Його останній бій тривав всього вісім хвилин. Похований у братській могилі в місті Хмельницький. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство молодшому лейтенанту Єлькіну Валентину Івановичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороди
Пам'ять
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia