Іво Капріно

Іво Капріно
Дата народження	17 лютого 1920(1920-02-17)[1][2]
Місце народження	Християнія[d], Норвегія
Дата смерті	8 лютого 2001(2001-02-08)[1][2] (80 років)
Місце смерті	Берум, Акерсгус
Поховання	Спаський цвинтар (Осло)[3]
Громадянство	Норвегія
Професія	кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, аніматор, ляльковик, оператор-постановник, режисер монтажу
Діти	Remo Caprinod і Ivonne Caprinod
IMDb	ID 0135653
Нагороди та премії
Q17748327? (1978) The Amanda Committee's Honorary Awardd (1995) Filmkritikerprisend (1956) Aamot-statuettend (1967)
caprino.no
Іво Капріно у Вікісховищі

Іво Капріно (норв. Ivo Caprino; 17 лютого 1920, Осло, Норвегія — 8 лютого 2001, там ж) — норвезький кінорежисер-аніматор, сценарист, оператор, продюсер і монтажер італійського походження. Онук Ганса Гуде.

З 1946 року почав знімати об'ємні лялькові фільми. В 1950 році жив у Чехословаччині і паралельно вчився у чеського режисера Іржі Трнкі. Секрет рухомості та об'ємності ляльок, який винайшов аніматор, відомий серед мультеплікаторів як «ефект Капріно». В 1956—1957 роках він створив студію «Капріно фільмцентр». Для сюжетів своїх картин він використовував багатий літературний матеріал: казки Андерсена, норвезький фольклор, дитячі книги. Широку відомість йому приніс фільм «Великий приз». Ним була розроблена техніка зйомки, яка має назву супервідеографа^[en].

Був одружений з акторкою Лів Бредаль (1919—2011). З 1972 року був у громадянському шлюбі з Еліною Гравнінгсмюр.

Помер у 2001 році від онкологічного захворювання.

• 1948 — Тім і Теффе / Tim og Tøffe
• 1952 — Хлопчина із скрипкою / Veslefrikk med fela
• 1954 — Каріус і Бактус / Karius og Baktus (за Турбйорном Еґнером)
• 1955 — Стійкий олов'яний солдатик / Den standhaftige tinnsoldat (за Гансом Крістіаном Андерсеном)
• 1955 — Мишка у біді / Klatremus i knipe
• 1959 — / Ugler i mosen
• 1961 — / Askeladden og de gode hjelperne
• 1962 — / Reve-enka
• 1963 — / Papirdragen
• 1966 — / Sjuende far i huset
• 1967 — Хлопчина, який їв на швидкість з лісовиком/ Gutten som kappåt med trollet
• 1975 — Великі перегони / Flåklypa Grand Prix (за Хеллем Окрустом).

• 2004 — Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
• Орден Святого Олафа

• Кино: Енцеклопедичниц словник / Гл. ред. С. И. Юткевич. — М. : Радянська енцеклопедія, 1987. — С. 170. (рос.)