АЕС Богуниці

АЕС Богуниці
Країна	Словаччина
Адмінодиниця	Ясловскі Богуниці
Технічні параметри
Інша інформація
АЕС Богуниці у Вікісховищі

Ясловоськобогуницька АЕ́С — атомна електростанція у Західній частині Словаччини.

Станція розташована поблизу селища Ясловскі Богуниці за 14 км на північ від Трнави.

На території станції знаходиться енергоблок А1 з важководним реактором з газовим охолодженням спільного радянсько-чехословацького проєкту КС-150^[1][2]. КС — «котел селеновий», селеном у радянському атомному проєкті іменували торій, а котлами — реактори. Більшість радянських концепцій важководних реакторів того часу передбачали, як варіант, можливість роботи в торієвому циклі. Фізична частина проєкту реактора була розроблена під керівництвом Абрама Аліханова та Василя Володимирського в Інституті теоретичної та експериментальної фізики(інші мови)^[3]. Розробка тепловидільних елементів (ТВЕЛів) для КС-150 велася у Харківському фізико-технічному інституті Академії наук Української РСР.^[4][5] Реактор був виготовлений компанією Skoda та запущений у 1972 році, після 14 років будівництва.

Дві черги (V-1 та V-2) складаються з двох енергоблоків із водно-водяними ядерними реакторами радянської моделі ВВЕР-440 кожна. При вступі Словаччини до Євросоюзу було підписано угоду про виведення з експлуатації двох енергоблоків V-1. Перший реактор був зупинений у 2006 році, другий у 2008 році^[6]. Таким чином, чинними є два енергоблоки ВВЕР-440 другої черги (V-2).

• 5 січня 1976 року після перевантаження палива стався серйозний інцидент на блоці А1. Автоматика помилково показала, що одна з нових паливних збірок щільно встала на посадкове місце, однак це було не так. Після подачі охолоджувального середовища почався витік теплоносія, вуглекислого газу, в реакторний зал. Два працівники, що своєчасно не дотримались аварійних інструкцій, задихнулися. Нещасний випадок не привів до опромінення персоналу та пошкодження обладнання, тож реактор незабаром був знову запущений.

• 22 лютого 1977 року на блоці А1 сталася аварія унаслідок помилки персоналу. Свіжу паливну збірку перед завантаженням в активну зону недостатньо якісно очистили від силікагелю, що використовувався як консерваційний захист від вологости у процесі транспортування та зберігання збірок. Невидалений силікагель перекрив просвіти у збірці, через котрі охолоджувалися паливні елементи. У результаті стався локальний перепал паливних оболонок і радіоактивні продукти ділення потрапили до першого та другого контурів реакторної установки. Після аварії, яка відповідала 4-му рівню за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), було прийнято рішення припинити експлуатацію блоку А1, головним чином, через економічні причини^[7][8].