Акведук Траяна
Акведук Траяна (лат. Aqua Traiana, пізніше лат. Acqua Paola) — античний водопровід, побудований у Римі на початку II ст., призначений для постачання води в праву частину міста (тепер Трастевере та Ватикан). Один з найбільших акведуків, який діє досі. Історія Акведук відкритий 24 червня 109 року за імператора Траяна й названий на його честь. Новий акведук брав воду з джерел біля озера Браччано, на північний захід від Рима, і закінчувався на Янікулі, звідки здійснювався подальший розподіл по районах. Він призначався не тільки для постачання води для пиття й гігієни, а також для водяних млинів у Янікулі[1]. Це був 11-й акведук, який діяв у Римі за правління Траяна[2]. У 537 році при облозі Риму готи частково зруйнували акведук. Внаслідок цього припинилося не тільки постачання води, а й зупинилися водяні млини. Але через кілька років завдяки візантійському полководцю Велізарію водогін відновили та укріпили, що його було важче пошкодити вдруге[3]. Нові будівельні роботи на акведуці відбувалися протягом правління папи Гонорія I в 625-638 роках, щоб поновити роботу млинів. Пізніше акведук ремонтували за папи Адріана I у 772-795 роках[4]. У Середньовіччі акведук занепав. На початку 1600-х років папа Павло V розпочав будівництво нового масивного акведука, відомого як Aqua Paola, що веде воду до Фонтану Аква Паола. Папа використав частини акведука Траяна і ті самі джерела води. Папський акведук місцями пролягав там само, де й акведук Траяна, та в інших місцях його маршрут відрізняється[2]. Проте папа вважав, що використовував залишки Aqua Alsietina, оскільки спирався на записи Фронтіна De aquae ductu urbis Romae, який помер за 9 років до завершення акведука Траяна[5]. Залишки акведука частково постраждали від вибуху, що стався під час облоги Рима 1849 року[6]. Археологи Британської школи в Римі провели в 1970-х роках детальне дослідження цієї місцевості. Вони змогли задокументувати раніше невідомі фрагменти античного акведука[2]. АрхітектураАкведук починався від групи джерел на північно-західному боці озера Браччано, а далі простягався на південний схід до Риму[2]. Довжина акведука складає 57 км. При цьому між початком і кінцем значний перепад висоти: від 320 м над рівнем моря до 72 м[1]. Він складається з тунелів і надземних рядів арок, якими тече вода[7]. Для будівництва використовувався бетон, облицьований квадратними плитками туфу (opus reticulatum) завдовжки 7-9 см. Верхній ряд блоків викладався паралельно до землі, а інші по діагоналі. Канал акведука має ширину 90 см і глибину 1,9 м. Стіни каналу облицьовані сумішшю цементу з крихтами цегли та черепиці (opus signinum) завтовшки 2-3 см[7]. Галерея
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
