Вихованець узбецького футболу. 4 роки відіграв за «Пахтакор», у складі якого ставав чемпіоном Узбекистану та вигравав національний кубок. У 1999 році визнаний найкращим гравцем Узбекистану. 2000 року з'явилася можливість перебратися до російського клубу. Отримав декілька варіантів працевлаштування в Росії. Агент вів переговори з «Крилами Рад» та «Зенітом», але в підсумку опинився в «Ростсільмаші», з яким у чемпіонаті та Кубку Росії провів понад 120 матчів. Наприкінці 2005 року контракт із «Ростовом» закінчився. У середині сезону Андрію пропонували його продовжити, проте сам футболіст вирішив, що треба змінити команду. 2006 року перейшов до новоросійського «Чорноморця», де забив рекордні 15 м'ячів. 2007 року виступав спочатку у білоруській «Дариді», а потім в латвійській «Даугаві», з якою виграв Кубок Латвії. У 2008 році провів півсезону у рідному «Пахтакорі», де став уперше срібним призером чемпіонату Узбекистану. Весь 2009 рік виступав у складі «Динамо» із Самарканда. У 2010 році став гравцем «Нижнього Новгорода». У 2011 році перейшов до клубу «Промінь-Енергія». У сезоні 2012/13 років виступав за дзержинський «Хімік», який вийшов у ФНЛ[1][2]. Наприкінці кар'єри повернувся на батьківщину, виступав за «Бухару». Футбольну кар'єру завершив 2014 році в «Нефтчі» (Фергана).
Кар'єра в збірній
Дебютував та відзначився своїм першим голом у футболці національної збірної Узбекистану 1998 року. У складі узбецької збірної учасник Кубку Азії 2004 року, де провів 3 поєдинку. Завершив кар'єру у збірній 2005 року, відзначився 6-ма голами у 40 матчах.
