Бедриківці (Хмельницький район)
Бе́дриківці — село в Україні, у Городоцькій міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення — 983 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Бедриковецька сільська рада. Історія 7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[1]. 26 жовтня 1921 року під час Листопадового рейду у Бедриківцях зупинилася на ночівлю Подільська група (командувач — Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, село увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району[3]. Розташоване село за 6 км. на північ від райцентру на р.Смотрич, яка розділяє його навпіл. Відоме з 1493року як Бедрихів Городок. Бедрихів Городок часто спустошували татари і він не раз відновлювався. Пізніше тут утворилося два поселення, одне з яких одержало назву Бедриківці, а інше зберегло за собою назву Городок. Село Бедриківці утворилося із семи хуторів: Поселення Заріка – назва походить від того, що воно розташоване на лівій течії річки Смотрич. Із розповідей старожителів, Заріка була центром поселення бедриківчан (хоча окремі версії свідчать, що – Заміщина). Ще цю місцевість називається «Під долиною». Через річку Смотрич з центру був побудований деревяний міст і друга сторона поселення стала називатися Заміщина. На східній околиці села на горбі поселення називалося Гуральня, там стояли будівлі де виробляли спирт. Його переробляли на горілку – джерело збагачення і прибутку панів. Залежні селяни від пана зобов’язані були купувати в нього цю горілку. І від цього пішла назва частини села Гуральня. На Заміщені в’їжджаючи у село Бедриківці на підвищеній місцевості стояла релігійна споруда, яка називалася фігура і від цього пішла назва частини села Фігура. Тут і до цього часу облаштований куточок, у якому розміщена статуетка Божої Матері і часто тут жителі проводять спільні молитви. По правому боці річки Шиянка, яка вливається у річку Смотрич є частина села, що має назву Кшинжівка. Існує дві версії походження цієї назви: люди говорять , що тут колись жили ксьондзи, а потім цю частину заселили люди польської національності, також до нині тут переважно проживають віруючі-католики. І тут на самій вищій точці села побудовано божий храм – костьол. Інша версія, що тут було населення переважно польської національності, а вони читали книги польською мовою, які привозили із Польщі і можливо назва пішла від польського слова «ксьонжка» (книжка). За часів радянської влади до 1946 року Кшинжівка мала свій колгосп, мала свою землю, свою ферму , були побудовані пташники, у яких утримували і розводили качки, гуси. В 1946 році колгосп було реформовано і приєднано до Городка. На західній частині села по схилах до річки Смотрич розташоване поселення Коноплисько. Тут була можливість вирощувати і обробляти таку культуру, як коноплі, для переробки їх на полотно.. Коноплі вирощували всі селяни села, а на Коноплиську найбільше і раніше всіх. І від тоді це місце де росли і мокли коноплі стало називатися Коноплиськом. А ще у Бедриківцях стелиться над річкою місцевість, яку у народі давним-давно нарікли Баюра, через те, що тут постійно стояла вода і утворювалися великі непроходимі калюжі, тобто баюри. Через те і пішла назва Баюра. Село утворилися із багатьох поселень, в яких проживали люди й займалися землеробством, тваринництвом, рибальством та іншими ремеслами. Із розповідей і подій, що відбувалися, із різних версій, історичних документів дізнаємося, що населення сіл Бедриківці і Новосілки складалося із двох основних національностей українців і поляків. Жили бідно, але злагоджено, поважали один одного, дружили і допомагали в чому приходилося, творили добро. Так і живуть в мирі і дружбі до сьогодні. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
Див. також
Галерея
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
