Бенюк Петро Михайлович
Петро́ Миха́йлович Беню́к (4 березня 1946, Битків, Надвірнянський район, Станіславська область — 9 квітня 2019, Львів) — радянський та український актор театру та кіно. Народний артист України (1996). Старший брат актора Богдана Бенюка. Життєпис![]() Народився 4 березня 1946 року в селищі міського типу Битків Надвірнянського району Станіславської області (нині Пасічнянська сільська територіальна громада Надвірнянського району Івано-Франківської області). У 1971 році закінчив театральний факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Олександри Смолярової, Бориса Ставицького та Юрія Олененка). З 1971 року працював у складі трупи Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові, де зіграв у виставах «Останній гречкосій», «Оргія», «Візит старої дами», «Невольник», «Сто тисяч» та в багатьох інших. Загалом на театральній сцені зіграв понад 70 ролей.[1] Лауреат Республіканського конкурсу читців у галузі гумору та сатири (1987), 1-го Всеукраїнського конкурсу гумору та сатири (1992). У 1996 році удостоєний звання народного артиста України.[2] Дипломант кінофестивалю «Молодість-73» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Катруся» (1973). Нагороджений дипломом III Всесоюзного фестивалю чеської драматургії в СРСР (1983) за роль Швейка у виставі «Пригоди бравого вояка Швейка». Член Українського театрального товариства (з 1974), Спілки кінематографістів України (з 1992). Кавалер ордену «За заслуги» ІІІ ступеня. Помер 9 квітня 2019 року у віці 73 років у Львові[3][4]. Причиною смерті став інсульт. Парастас відбувся 11 квітня 2019 року в передпоховальній каплиці Івана Хрестителя на вулиці Пекарській. 12 квітня 2019 року у фоє Національного академічного українського театру ім. М. Заньковецької відбулося прощання з народним артистом України, актором театру та кіно Петром Бенюком. Після прощання з актором відбувся чин похорону на 3 полі Личаківського цвинтаря.[5] Ролі в театріНа його рахунку безліч ролей у театрі, серед іншого це вистави:[6]
ФільмографіяЗіграв більше півсотні ролей у кіно. За роль кооператора Рони у фільмі «Сашко-реформатор, або Довженко починається» отримав Золотий приз журі Міжнародного кінофестивалю в Дамаску (Сирія, 2009), а також за роль Рассапончика у фільмі «Заграва» — приз «Корона Карпат» і приз глядацьких симпатій Міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат» (Трускавець, 2011); приз імені Олександра Ханжонкова та приз Спілки журналістів Росії «Золотий дзвін» (Міжнародний кінотелефорум «Разом», Ялта).[6]
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia