Богач Євдокія Макарівна

Богач Євдокія Макарівна
Народження	20 листопада 1943(1943-11-20)  Яворівка, Піщанський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	2014
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Косівський державний інститут декоративного мистецтва (1967)
Діяльність	художниця
Член	Спілка радянських художників України

Євдокія Макарівна Бо́гач (20 листопада 1943, Попелюхи ― 30 листопада 2014, Київ), українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1974 року.

Народилася 20 листопада 1943 року в селі Попелюхах (нині село Яворівка Тульчинського району Вінницької області) у селянській сім'ї. 1961 року закінчила загальноосвітню середню школу і протягом 1962—1967 років навчалася на відділенні художньої кераміки у Косівському училищі прикладного мистецтва, здобула кваліфікацію «художник-майстер»^[1].

По завершенні навчання була направлена до міста Севастополя, де спочатку рік працювала старшим лаборантом експериментальної майстерні сувенірних виробів; у в 1968—1970 роках — художником-оформлювачем торговельного об'єднання № 1; у 1970—1971 роках — у художньо-виробничих майстернях^[1].

З 1971 року мешкала і працювала у Києві: упродовж 1971—1976 років — художник творчої майстерні комплексного оформлення, потім — на Комбінаті монументально-декоративного мистецтва Творчо-виробничого об'єднання «Художник» Художнього фонду Спілки художників України. Із розпадом СРСР та припиненням надходження замовлень на оздоблення архітектурних споруд, займалася індивідуальною художньою діяльністю^[1]. Мешкала у Києві в будинку на проспекті Правди, № 76^[2]. Померла у 2014 році^[3].

Працювала в галузях монументального, декоративно-ужиткового мистецтва, живопису, архітектури, паркової скульптури, розробляла дизайн інтер'єрів та екстер'єрів^[4]. Творчість розподіляється на кілька етапів, упродовж яких вона віддавала перевагу^[1]:

• керамічній пластиці (кінець 1960-х — перша половина 1970-х років);
• монументально-декоративним формам (друга половина 1970-х — 1980-ті роки);
• декоративному розпису на тарелях або блюдах (кінець 1970-х — 1990-ті роки);
• живопису на полотні акриловими фарбами (2000-ні роки).

Серед робіт:

• керамічні скульптурні композиції: «Відпочинок» (1971), «Весілля» (1971)^[5], «Колгоспне село» (1972), «Обід у полі» (1972), «Їхав козак за Дунай» (1973)^[1];
• тарелі: «Перемога» (1979)^[1], «Квіти», «Свято», «Птиця», «Цвіте терен»^[6], серія «Природа»^[7];
• живопис: «Птаха» (2000-ні, темпера)^[8], «Віщий птах» (2000-ні, темпера)^[1];

Монументальні роботи

• керамічні вставки у дитячому садку «Казка» у Сімферополі (1972)^[1];
• мозаїчне панно «Дружба» фасаді Палацу культури міста Охтирки Сумської області (1973)^[1];
• панно «Свято», «Лукаш», «Лісова пісня», «Казкові звірі в лісі» (шамот, поливи) у санаторії «Пуща-Водиця» у Києві (1980—1981)^[1];
• декоративне панно «Дерево життя» й рельєфні тарелі в холах бібліотеки на масиві Виноградарі у Києві (1983)^[1];
• панно «Наука» в Інституті мікроприборів (шамот, тонування) у Києві^[1];
• темперний розпис у вестибюлі та холах чотирьох поверхів загальноосвітньої школи у Києві^[1];
• оформлення Будинку культури у місті Чигирині Черкаської області^[4].

Учасниця республіканських, всесоюзних, міжнародних виставок з 1963 року.

Роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві^[4], у фондах Міністерства культури та інформаційної політики України.

• Євдокія Богач // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 26—27. — ISBN 966-95504-1-6.;
• В. М. Прядка. Богач Євдокія Макарівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.;
• Євдокія Богач // Художники України. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво : творчо-біографічний альбом-довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2005. — С. 34—37. — ISBN 966-95504-0-8.