Бронетанкові війська Угорщини (1930—1945)

Бронетанкові війська Угорщини
Тактичні позначення на бронетехніці Угорської армії
На службі	з 1930 — 1945
Країна	Угорське королівство
Належність	Угорська армія
Вид	Сухопутні війська
Тип	Танкові війська
Гарнізон/Штаб	Будапешт
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Сталінградська битва Дебреценська операція Будапештська операція

Бронетанкові війська Угорщини — рід військ в Сухопутних військах Угорського Королівства, що існував у 1930–1945 роках, ударна сила Сухопутних військ та засіб збройної боротьби.

Королівська угорська армія (угор. Magyar Királyi Honvédség) приступила до формування власних бронетанкових частин ще на початку 1930-х років, проте до середини 1941 року у розпорядженні були лише три великі з'єднання з бронетанкової технікою^[1]. 1-ша і 2-га моторизована бригади мали 9-й і 11-й танкові батальйони. Кожен з них мав по три роти (18 танків), одна з яких була навчальною. 11-й бронекавалерійський батальйон входив до складу 1-ї кавалерійської бригади^[2].

Ударну силу Угорської армії на сході влітку 1941 року склав «Рухомий корпус» (угор. Gyorshadtest). До його складу якраз і увійшли 1-ша і 2-га моторизована та 1-ша кавалерійська бригади. У першій лінії корпус мав 81 легкий танк «Толді». Також налічувалося 65 застарілих італійських танкеток L3 і 49 цілком сучасних угорських бронеавтомобілів «Чаба». Корпус боровся проти Червоної армії до глибокої осені — останні частини повернулися на батьківщину 24 листопада^[2].

На початку 1942 року керівництво Німеччини зажадало від угорців збільшити свою військову присутність на Східному фронті. На територію СРСР у відповідь на це була відправлена 2-га угорська армія. До її складу входила і 1-ша танкова дивізія — найбільш боєздатне з'єднання. Основна частина боїв за участю 1-ї танкової дивізії припала на початок 1943 року. Дивізія намагалася стримати радянський наступ на Дону. У боях дивізія була практично повністю знищена^[2].

Восени 1943 року угорці сформували і батальйони штурмових гармат (rohamtüzérosztály) по три роти — всього в 30 машин.

• 1-й Будапештський батальйон (угор. 1. rohamtüzérosztály)
• 7-й батальйон (угор. 7. rohamtüzérosztály)
• 10-й Сігетварський батальйон (угор. 10. rohamtüzérosztály)
• 13-й батальйон (угор. 13. rohamtüzérosztály)
• 16-й батальйон (угор. 16. rohamtüzérosztály)
• 20-й Єгерський батальйон (угор. 20. rohamtüzérosztály)
• 24-й Кошицький батальйон (угор. 24. rohamtüzérosztály)
• 25-й батальйон (угор. 25. rohamtüzérosztály)^[3][4]

У квітні 1944 року 2-га танкова дивізія була відправлена на фронт, маючи у своєму складі 120 танків «Туран I» і 55 «Туран II» та деяку кількість легких танків «Толді». Бойове хрещення дивізія прийняла 17 квітня, коли її підрозділи контратакували радянські частини під Коломиєю.

1. Эббот П., Томас Н., Чаппел М. Союзники Германии на восточном фронте 1941–1945. — М.: АСТ, 2003. (ISBN 5-17-008681-4)
2. Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. — М.: АСТ, Астрель, 2003. (ISBN 5-17-021314-X)