Біологічна зброя

Біологічна зброя (англ. biological weapons) — зброя, яка забезпечує навмисний вплив на об'єкт, проти якого її застосовують, за допомогою інфікування патогенними мікроорганізмами та іншими біологічними агентами, включаючи віруси, інфекційні нуклеїнові кислоти і пріони. Ця зброя може бути використана для ураження людей, тварин і рослин. Патогенність деяких з цих біологічних агентів може бути обумовлена токсичними речовинами, які вони виробляють самі. Такі токсини самі по собі можуть іноді бути виділені в чистому виді й використані як зброя. У цьому випадку вони досягають своєї мети в результаті не інфікування, а токсичності, тому вони підпадають також і під визначення хімічної зброї (Конвенції про заборону хімічної зброї), навіть якщо за змістом Конвенції про заборону біологічної зброї^[1] вони визначені також біологічною зброєю. Мікроорганізми не є єдиними формами життя, які можуть виробляти токсини. Конвенція про заборону біологічної зброї — в тих випадках, коли в ній мова йде про токсини, — має на увазі під ними токсичні речовини, що виробляються будь-яким живим організмом, навіть в тих випадках, коли такі речовини отримують іншим способом, включаючи хімічний синтез.^[2]

Переліки біологічних агентів, що є біологічною зброєю надано в:

1. Настанові Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) «Заходи системи громадської охорони здоров'я у відповідь на загрозу застосування біологічної та хімічної зброї»;^[3]
2. Частині I. «Біологічні агенти» списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї:

• I.1. Патогени, небезпечні для людини, та токсини
• I.1.a. віруси (37 позицій)
• I.1.b. рикетсії (4)
• I.1.c. бактерії (15)
• I.1.d. токсини та їх компоненти (19)
• I.1.e. гриби
• I.1.f. генетичні елементи та генетично модифіковані організми (2)
• I.2. Патогени, небезпечні для тварин
• I.2.a. віруси (17 позицій)
• I.2.b. бактерії (2)
• I.2.c. генетичні елементи та генетично модифіковані організми (1)
• I.3. Патогени, небезпечні для рослин
• I.3.a. віруси (2 позиції)
• I.3.b. бактерії (5)
• I.3.c. мікроскопічні гриби (5)
• I.3.d. генетичні елементи та генетично модифіковані організми (1)^[4]

Із відомих на сьогодні багатьох збудників інфекційних захворювань та їх токсинів у військових діях можна використати більше тридцяти, до прикладу: чума, натуральна віспа, сибірка, туляремія, ботулотоксин, тощо.

Настанова ВООЗ «Заходи системи громадської охорони здоров'я у відповідь на загрозу застосування біологічної та хімічної зброї» 2004 року має п'ять основних розділів і 7 технічних додатків. Після введення доповідь починається з розгляду питання про те, як оцінювати загрози біологічної зброї системам охорони здоров'я. Це обговорення включає розгляд технологічних удосконалень, наукових досягнень і основних параметрів для оцінки загроз.

Другий розділ стосується біологічних агентів, які можуть бути застосовані, і охоплює: типи агентів; можливі способи їх поширення; шляхи впливу; характеристики агентів; і можливі наслідки застосування цих агентів.

Третій розділ охоплює підготовленість систем охорони здоров'я і відповідні заходи й включає: принципи оцінки ризику, а також тематичні дослідження власне нападів і заходів у відповідь, яких вони потребували.

Четвертий розділ розбирає особливості нормативно-правого забезпечення та включає відомості щодо Женевського протоколу 1925 р.; Конвенції про біологічну зброю 1972 р. і Конвенції про хімічну зброю 1993 року.

Заключний розділ наводить відомості включає інформацію щодо діяльності у цій сфері Організації Об'єднаних Націй (ООН), Організації з заборони хімічної зброї; Конвенції про біологічну зброю, ВООЗ, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин і неурядових організацій.

Додатки охоплюють:

• детальнішу інформацію про хімічних агентів (додаток 1), токсини (додаток 2), біологічних агентів (додаток 3);
• принципи захисту (додаток 4), такі, як заходи по зменшенню ризику, індивідуальний захист, колективний захист, а також приклад застосування принципів управління ризиками до проблеми потенційно зараженої пошти;
• запобіжні заходи на випадок диверсії проти систем постачання питної води, харчовими продуктами та іншими товарами (додаток 5);
• інформаційні ресурси (додаток 6);
• участь держав-членів ВООЗ в міжнародних договорах з біологічного та хімічної зброї (додаток 7).^[5]

Починаючи з 2010 року щорічники Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute) включають окрему главу, що присвячується проблемам скорочення загроз безпеки від хімічних та біологічних матеріалів:

• Конвенція про біологічну зброю
• Загін 731
• Хімічна зброя
• Рицин

• Бактеріологічна (біологічна) зброя // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.
• Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — C. 184—197. [1] [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• МЕДИЧНИЙ ЗАХИСТ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БІОЛОГІЧНОЇ ЗБРОЇ В. М. Якимець, В. П. Печиборщ, І. В. Огороднійчук, В. В. Якимець, О. В. Печиборщ. «УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ» (2. 2022, Т.3) doi:10.46847/ujmm.2022.2(3)-066

• Біологічна зброя [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Запобігання біологічним загрозам: що Ви можете зробити [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
• БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: РЕАЛІЇ ТА ПРОБЛЕМИ А.М. Сердюк, Ю.М. Скалецький [Архівовано 31 грудня 2021 у Wayback Machine.] 2016
• Острів Відродження: як Радянський союз випробовував біологічну зброю. milnavigator.tv. Military Navigator. 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Нові види зброї масового ураження
• Оружие массового поражения (рос.)
• Токсична зброя [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 409. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Не коронавірусом єдиним: російська біологічна зброя загрожує світові [Архівовано 11 березня 2020 у Wayback Machine.]