Гармажапова Олександра Циренівна
Олександра Циренівна Гармажапова (нар. 7 квітня 1989, Улан-Уде) — російська журналістка. Співзасновниця фонду «Вільна Бурятія». ЖиттєписНародилася 7 квітня 1989 року в селі Хойтобеє Іволгінського району Бурятії. У віці 6 років переїхала з батьками до Санкт-Петербургу, там закінчила школу № 362. У 2011 році з червоним дипломом закінчила кафедру міжнародної журналістики факультету журналістики Санкт-Петербурзького державного університету. Дипломну роботу присвятила російським засобам масової інформації, які вплинули на перебіг революцій в Україні та Молдові. У 2015 році успішно завершила навчання у магістратурі Вищої школи економіки у Санкт-Петербурзі, захистивши на «відмінно» дисертацію «Феномен „гороризації“ у сприйнятті сучасних петербурзьких політичних журналістів». Професійна діяльністьПрацювала кореспондентом відділу політики петербурзької інтернет-газети «Фонтанка.ру». У серпні 2011 року була звільнена через матеріал про використання «Смольним інститутом» адміністративного ресурсу на муніципальних виборах ексгубернаторки Валентини Матвієнко[1]. З 2011 року парламентська кореспондентка петербурзької «Нової газети»[2]. Авторка гучного розслідування про кремлівську фабрику «тролів», що прославилася на весь світ платними коментарями[3]. У березні 2015 року отримала погрози від організатора Міжнародного російського консервативного форуму Юрія Любомирського, який залишився незадоволеним висвітленням заходу «Новою газетою» та пообіцяв ліберальних журналістів повісити («особливий привіт» передав Гармажаповій)[4]. У липні 2015 року опублікувала колонку про участь бурятських солдатів у війні на сході України, заявивши, що «у найстрашнішому сні не могла уявити, що за „російський світ“ поїдуть воювати буряти (не безкоштовно, але все ж таки), тому що нам не знати, до чого наводить насадження імперської ідеології та націоналізм»[5]. У січні 2016 року взяла участь в інтернет-флешмобі #КадировГаньбаРосії[6]. У різний час співпрацювала із Газетою.ру, The New Times, «Ехом Москви в СПб» і рядом іноземних видань. Політична діяльністьУ 16 років вступила до петербурзького «Молодіжного Яблука». З 2007 по 2009 рік входила до керівних органів міського «Молодіжного Яблука». У жовтні 2006 року оголосила, що на знак протесту проти цькування грузинів змінить закінчення свого прізвища на «швілі», проте батьки відмовили від цього кроку[7]. 25 листопада 2022 року Мін'юст Росії вніс Гармажапову до списку фізичних осіб — «іноземних агентів»[8]. НагородиЛауреатка петербурзького конкурсу журналістів «Золоте перо Росії» у 2011 році. Номінант на Золоте перо-2013 за статтю Де живуть тролі. І хто їх годує"[9]. Власниця спеціального призу уповноваженого з прав людини у Санкт-Петербурзі в рамках «Золотого пера-2014»[10]. Примітки
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
