Гільдія Святого Луки

Гільдія Святого Луки (нід. Sint-Lucasgilde) — цехові об'єднання художників, скульпторів і друкарів, що набули поширення з XV століття на Нижньому Рейні та в Нідерландах.

Гільдія отримала назву від імені апостола Луки, покровителя художників, який, як вважається, першим зобразив Діву Марію. У деяких містах, як наприклад, в Антверпені, в гільдії Святого Луки об'єднувалися представники багатьох видів мистецтва, проте в інших містах, як, наприклад, у Брюгге, гільдія була строго регламентованим професійним об'єднанням художників, а скульптори, склярі або друкарі мали власні цехи і знаходилися під захистом інших покровителів.

Для вступу до гільдії часто було необхідно, аби художник був громадянином міста і мав власне житло. Для реєстрації статусу майстра, який давав доступ до високих і прибуткових посад у суспільстві, від художника вимагалося ще й бути одруженим.

У часи економічної нестабільності членство в гільдії забезпечувало художникам деяку певність. Воно гарантувало просування місцевих художників і виключало конкуренцію. Гільдія надавала можливість відкрити майстерню і набирати учнів. Учні не мали права підписувати свої роботи, і вони автоматично ставали власністю вчителя. Іншою перевагою було право члена гільдії продавати свої твори на офіційному ринку мистецтв.

В Антверпені та інших містах на півдні Нідерландів гільдії здійснювали контроль якості й ставили на придатних з їхнього погляду картинах своє клеймо. Ці заходи контролю якості гарантували покупцям у всій Європі єдиний стандарт творів мистецтва з Антверпена.

Крім цього гільдія була своєрідним товариством соціального захисту, наприклад, на випадок потреби чи хвороби. Гільдія також брала на себе турботу про ритуальні послуги та поховання покійних членів гільдії.

Членами Антверпенської гільдії були зокрема такі художники (в дужках рік вступу):

• Ян де Бер (нід. Jan de Beer, також нід. Henneken de Beer (1504, очолював з 1515)
• Пітер Кук ван Альст (Pieter Coecke van Aelst) (1527)
• Конрат Майт (1536)
• Пітер Брейгель Старший (Pieter Bruegel der Ältere) (1551)
• Пітер ван дер Гейден (Pieter van der Heyden) (1557)
• Гіліс Конньє (Gillis Congnet) (1585)
• Тобіас Верхахт (1590)
• Пітер Пауль Рубенс (Peter Paul Rubens) (1598)
• Франс Снейдерс (Frans Snyders) (1602)
• Якоб ван Гульсдонк (Jacob van Hulsdonck (1608)
• Петер Снейєрс (Peeter Snayers (1612)
• Адріан ван Утрехт (Adriaen van Utrecht (1625)
• Адріан ван де Венне (Adriaen van de Venne) (1625)
• Пітер Брейгель молодший (Pieter Bruegel der Jüngere (1625)
• Теодор Ромбоутс (Theodore Rombouts)
• Адріан Брауер ( 1631-1632)
• Еразм Квеллін Молодший (Erasmus Quellinus II) (1633—1634)
• Гонсалес Кокес (Gonzales Coques) (1640—1641)
• Ян ван Кессель (Jan van Kessel) (1645)
• Ян Паувел Гіллеман Старший (Jan Pauwel Gillemans Père) (1647—1648)
• Якоб де Віт (1713), (1695—1754)

• Луїс Алімброт (Luís Alimbrot) (1432)
• Ганс Мемлінг (Hans Memling) (1467)
• Герард Давид (Gerard David) (1484; 1501 голова)

• Есаяс ван де Вельде з 1612 р.
• Корнеліс Віссхер
• Пітер Санредам з 1614 р.
• Саломон ван Рейсдал з 1623 р.
• Філіпс Вауерман з 1640 р.
• Ніколас Берхем з 1642 р.

Деякі гільдії з часом перетворилися на споріднені заклади, зокрема на школи мистецтв, зберігши при цьому ім'я Святого Луки.

• Академія Сен-Люк (Académie de Saint-Luc), Париж, заснована в 1391 році.
• Академія Сан Лука (Accademia di San Luca), Венеція, 1593 рік.
• Інститут Сен-Люк (Institut Saint-Luc), Брюссель, заснована в 1904 році.

• Baudouin, Frans. «Metropolis of the Arts.» In: Antwerp's Golden Age: the metropolis of the West in the 16th and 17th centuries, Antwerp, 1973, pp. 23-33.