Дзекун Олександр Іванович
Олекса́ндр Іва́нович Дзекун (нар. 25 грудня 1945, смт Ольгинка, Сталінська область (нині Донецька область), УРСР, СРСР) — радянський, російський і український театральний режисер-постановник. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1985). Народний артист РРФСР (1991). Лауреат Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського (1988 — за постановку вистави «Жили-були мати і дочка» за Ф. А. Абрамовим), літературно-мистецької премії України ім. І. Котляревського (2000), Національної премії України в області літератури і мистецтва ім. А. Котляревського і Шевченківської премії 2008 року за виставу «Берестечко» Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру. ЖиттєписТеатром хотів займатися ще з дитинства, пішов до школи-інтернату без дозволу батьків тому, що його товариш підманув, мовляв, там навчають на режисера. Директор інтернату помітив його фантазію та звільнив від занять математикою й виділив кімнату, в яку придбали ширму і ляльки — для втілення ідей режисера з 6-го класу. Після 8-го класу вчився на режисерському відділі Дніпропетровського театрального училища, закінчив і з 1966 року працює в Кіровоградській обласній філармонії. Намагався поступити до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого. З концертною бригадою Кіровоградської філармонії об'їздив всю УРСР. Після служби в РА повернувся в Волноваху, керує театральним колективом районного будинку культури. 1974 закінчив режисерський факультет Ленінградський інститут театру, викладачі — Володимир Еренберг, Євген Злобін та Олександр Музіль. Дипломний спектакль мав бути поставлений в Ризькому театрі російської драми, розпочав ставити по п'єсі Леоніда Зоріна «Транзит», однак КДБ порахувало її як таку, що «очорнює честь радянських керівників», розпочав працювати над роботою «День-деньськой» Андрія Вейцлера та Олександра Мішаріна. Працював режисером в Саратовському академічному театрі драми ім. Карла Маркса. З 1982 року — головний режисер театру, 1991 — художній керівник, здійснив понад 50 постановок. В 1976—1982 роках одночасно викладав у Саратовському театральному училищі. 2000 року повернувся до України, проживає в Полтавській області. Лауреат Державної премії РСФСР імені К. С. Станіславського — за постановку вистави «Жили-були мати і дочка» за Ф. Абрамовим (1988), Київської пекторалі — 2000, Національної премії України в області літератури та мистецтва ім. А. Котляревського, Шевченківської премії 2008 року — разом з В. Петрівим — постановка 2005 року містерії «Берестечко» за історичним романом Ліни Костенко. Викладає в Інституті екранних мистецтв. Театральні роботи
Фільмографія
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia