Домашенко Анатолій Васильович

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті. (вересень 2018)

Домашенко Анатолій Васильович
Народився	10 серпня 1952(1952-08-10) (72 роки)  Мотижин, Макарівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Alma mater	Національний університет фізичного виховання і спорту України (1973)
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук
Членство	НОК України

Домаше́нко Анатолій Васильович (нар. 10 серпня 1952(19520810), Мотижин, Київська область - помер 9 серпня 2022 року, Краків, Республіка Польща) — член і виконавчий директор Національного олімпійського комітету, ідеолог реформування національної системи фізичної культури і спорту, кандидат педагогічних наук.

Випускник Київського державного інституту фізичної культури (1973); старшокласником і у студентські роки був капітаном футбольної команди «Колос» — багаторазового чемпіона Макарівського району, "срібного" призера чемпіонату Київської області серед команд однойменного ДСТ (1973). У 1971 році визнаний найкращим захисником Київщини.^[1]

Стартував у професію педагогом рідної школи. У 1982—1988 роках — голова комітету з фізкультури та спорту Ленінградського району (нині Святошинського) м. Києва. Протягом 1988—1995 років — заступник начальника управління у справах молоді та спорту Київської облдержадміністрації.

У 1995—1996 — головний консультант Служби з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України. Протягом 1996–99 років — перший заступник голови Держкомспорту України Валерія Борзова.

У 1996 році від імені Української держави передав знакову ікону олімпійській команді, яка ввійшла в десятку найкращих команд Олімпіади в Атланті (США).

У часи глобальної фінансово-економічної кризи Анатолій Домашенко сприяв збереженню фахового потенціалу викладачів вишів та шкільних учителів фізичної культури і спорту України. Заклав методологічні та організаційні основи підготовки національної команди до системної, результативної участі в Параолімпійських іграх.

Автор наукових праць зі стратегії оздоровлення нації після Чорнобильської катастрофи. Розробив «Кодекс честі олімпійця України».

До скону віддавав свої непересічні знання та досвід результативній аналітичній, педагогічній і громадській діяльності у царині фізичної культури та спорту на місцевому, регіональному й національному рівнях^{[джерело?]}.

• В. Довгич. Весняна проба сил // Лен. зоря. — 1969. — 9 травня.
• В. Довгич. Що хвилює сільських спортсменів // Лен. зоря. — 1972. — 17 черв.
• В. Довгич. Міць колективу // Лен. зоря. — 1973. — 23 серп.
• В. Довгич. Адреса Кубка — Мотижин // Лен. зоря. — 1973. — 14 жовт.
• Анатолій Домашенко. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. — К., 2004.
• Кодекс честі олімпійця України: "Круглий стіл" // https://noc-ukr.org/news/1743/
• Кодекс честі олімпійця України. — К.: НОК, 2006.
• Концепція підготовки спортсменів України до 21 зимових Олімпійських ігор. К., 2006.
• Сергій Бубка: Переможеш себе — переможеш усіх! / Упорядник — член виконкому НОКу Анатолій Домашенко // ЄвроАтлантика. — 2009. — № 4. — С. 90—96, іл.
• Єрмолова В.М. Олімпійська освіта: теорія і практика: Навч. посіб. / В. М. Єрмолова. – К., 2011. – 335 с.
• Домашенко Анатолій Васильович [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.] // С. К. Фомін, В. В. Драга. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.