Електронний чекЕлектронний чек — платіжний інструмент, що має платіжний баланс, у межах якого виконуються безготівкові розрахунки та готівкові операції і якому відповідає окремий чековий картковий рахунок, що відкритий в емітента. Електронний чек може завантажуватися як готівкою, так і з рахунку завантаження клієнта.[1] Це технологічне рішення є альтернативою традиційним реєстраторам розрахункових операцій (РРО). Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб'єкту господарювання — продавцю, застосовуючи персональні комп'ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (розрахункові чеки) до ДФС, а покупцю — переглядати інформацію щодо чеків в Електронному кабінеті.[2] Принцип роботиЗасоби системи E-Receipt дозволяють формувати електронний чек, використовувати QR-код, в якому міститься інформація про здійснену розрахункову операцію, присвоювати чеку локальний та фіскальний номери, які є унікальними, фіскалізувати чек на сервері ДФС, накладати на нього електронний підпис продавця та ДФС, візуалізувати чек на пристрої продавця, передавати на пристрій покупця інформацію у вигляді повідомлення через електронну пошту, SMS, Viber, WhatsApp, формувати Z-звіти та передавати їх на сервер ДФС.[3] Електронний чек в УкраїніЗ моменту запуску у тестовому режимі (вересень 2018) до державної системи електронних чеків долучилися близько 200 суб'єктів господарювання, які зареєстрували більше 300 кас.[4] Для тестування пропонується клієнтське програмне забезпечення (інсталяційний пакет) для операційних систем Windows та Android. Наступним етапом передбачалася розробка програмного забезпечення для операційної системи IOS.[5] Крім того, ДФС реалізовано і електронний сервіс, який надає можливість покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскальних касових чеків, що формуються як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронних фіскальних чеків, створених новітніми РРО. У січні 2019 року член Асамблеї Каліфорнії представив законопроект, який забороняє компаніям видавати клієнтам паперові квитанції, якщо вони цього не просять.[6] Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia