Ерстед
Ерсте́д (рос. эрстед, англ. oersted, нім. Oersted, Oe) — одиниця напруженості магнітного поля в СГС системі одиниць; дорівнює напруженості магнітного поля на віддалі 2 см від нескінченно довгого прямолінійного провідника, по якому тече струм 10 A. Уведена в 1930 році Міжнародною електротехнічною комісією[1]. Названа на честь данського фізика Г.-К. Ерстеда. ВизначенняНапруженості магнітного поля 1 E відповідає магнітна індукція 1 Ґс. Згідно з формулою, що описує напруженість магнітного поля у вакуумі, яке створюється прямолінійним тонким безконечним провідником зі струмом, де H — напруженість магнітного поля в ерстедах;
Зв'язок з іншими одиницямиЕрстед в основних одиницях СГС виражається як 1 г1/2·см−1/2·с−1. 1 ерстед = 1000/(4π) A/м ≈ 79,5774715 А/м. У геофізиці застосовується також позасистемна одиниця вимірювання напруженості магнітного поля гамма: 1 гамма = 10−5 Е. Див. також
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia