Журналістика під прикриттям Журналістика під прикриттям — це форма журналістики, в якій репортер намагається проникнути в громаду, певну спільноту, виявляючи дружнє ставлення до неї. РольРоль таємної журналістики стала темою багатьох дискусій, оскільки важливо не переходити моральні та етичні межі. Дев'ять елементів журналістики, викладених у книзі Білла Ковача та Тома Розенстієля:
У той час, коли журналісти працювали під прикриттям, деякі з цих вказівок були порушені для того, щоб підтримувати й не викрити інших у списку. Таємні репортажі висвітлювали численні звірства протягом всієї історії, але часто репортери під прикриттям жертвують етичними і моральними принципами у цьому процесі.[1] ЕтикаХоча журналістика прагне шукати і повідомляти правду, завжди слід дивитися на пошук істини з точки зору етики. Якщо таємна журналістика використовує брудні чи нечесні способи, щоб отримати правду, то в кінцевому підсумку довіра між репортерами та громадськістю порушується і може бути втрачена взагалі. Журналістика під прикриттям розкриває багато істин, які інакше залишалися б прихованими. У 1990-х роках ABC Primetime Live було проведено роботу під прикриттям щодо розслідування чуток про антисанітарну практику Food Lion. Згідно з Етичним кодексом Товариства професійних журналістів, «[…] журналісти повинні […] анулювати таємні або інші приховані методи збору інформації, якщо традиційні, відкриті методи не дадуть інформації, яка є життєво важливою для громадськості». Таємні журналістські методи навряд чи слід використовувати, а якщо все ж використовувати, то це слід робити, якщо немає інших варіантів для отримання інформації. Це також має супроводжуватися корисною, цікавою та відповідною інформацією для громадськості. Відомі журналісти під прикриттямЖурналісти, які славляться своїми таємними звітами:
Джеймс О'Кіф — американський журналіст, відомий тим, що таємно записував аудіо- та відео зустрічі з діячами в академічних, урядових та соціальних організаціях, щоб показати зловмисну чи нібито незаконну поведінку співробітників та / або представників організацій. Гантер С. Томпсон був відомий своєю таємною роботою, яка повідомляла про базу мотоциклів у Каліфорнії, — Ангели пекла. Його книга «Ангели пекла: дивна і жахлива сага про мотоциклетні банди поза законом» охарактеризувала банду, в якій Томпсон провів приблизно рік, ставши одним з пекельних ангелів, в той час, коли їхня слава була на найвищому рівні. Елізабет Джейн Кохран, що пише під псевдонімом Неллі Блай, стала відома своєю таємною роботою для Нью-Йорк ворлд під назвою «Десять днів у божевільні», коли вона під виглядом божевільної потрапила у притулок, а потім повідомляла про жорстокість і недбалість у ставленні до пацієнтів. Через десять днів вона покинула божевільню і пізніше вела розслідування далі й допомагала великому журі притягнути до відповідальності психіатричний заклад. Гюнтер Вальраф — німецький журналіст, відомий своєю таємною роботою, Ganz unten («Найнижча з низьких»), що викриває репресивні умови, з якими стикається робоча сила іммігрантів у Німеччині. Він шукав роботу на німецьких фабриках, у фармацевтичних компаніях, працював на багатьох тимчасових випадкових роботах протягом двох років, перш ніж опублікувати книгу. Анас Аремеяу Анас — ганський журналіст-слідчий, народився наприкінці 1970-х років. Анас відомий тим, що використовує анонімність як інструмент у своєму арсеналі розслідування (дуже мало людей бачили його обличчя). Мультимедійний журналіст, який спеціалізується на друкованих засобах масової інформації та документальних фільмах, Анас зосереджується на питаннях прав людини та антикорупції в Гані та на іншій території Африки на південь від Сахари. Анас заслужив визнання за свою роботу, яка виступає за право не бути в рабстві або в підневільному стані і мати гідний рівень життя в разі хвороби. Дослідницька діяльність Анаса принесла йому визнання в усьому світі, коли президент Барак Обама підкреслив його чесноти у своєму виступі під час свого візиту до Гани 2009 року: "Незалежна преса. Жвавий приватний сектор. Громадянське суспільство. Це ті речі, які дають життя демократії. Ми бачимо цей дух у сміливих журналістів, таких як Анас Аремеяу Анас, який ризикнув своїм життям заради правди. Анас завоював чотирнадцять міжнародних нагород за свою розслідувальну роботу. Він увійшов до п'ятірки найбільш впливових ганських журналістів в 2011 році (за версією ETV), і названий одним з «найвпливовіших африканців року» Новим африканським журналом в грудні 2014 року. «Chameleon» — документальний фільм Райана Маллінса про життя та діяльність Анаса, який був представлений на фестивалі IDFA 2014 року в Амстердамі. Донал Макінтайр — ірландський журналіст-слідчий, який працював під прикриттям, щоб викрити стандарти зайнятості в індустрії пригодницького спорту після катання на байдарках Лайм Регіс. Він також отримав нагороду за свою 11-місячну роботу під прикриттям, розкриваючи наркодилерів і працівників приватних охоронних фірм, які працюють у змові. Алекс Долан — журналістка і викладач, відома своїм таємним розслідуванням, яке демонструє погану поведінку студентів у деяких сферах системи британської середньої освіти, шляхом прихованої зйомки у класах. Це була робота Алекс Долан для документального фільму «Вчитель під прикриттям», створеного Алленом Джевхерстом. Девід Далейден — активіст, учасник Американського руху проти абортів, таємно записував розмови чиновників у кабінетах центрів планування батьківства. Оскільки Далейден використовував фальсифіковану ліцензію для отримання доступу до посадових осіб, він був звинувачений Головним судом Х'юстона за злочин другого ступеня.[2] Мажер Махмуд, так званий «фальшивий шейх», який отримав нагороди за свою журналістську діяльність, а потім був ув'язнений за неправдиві свідчення. Книги на основі проектів під прикриттямДо них належать такі книги, як Black Like Me Джона Говарда Гріффіна, в якому білий письменник перефарбував себе у чорний колір і подорожував по південній частині Сполучених Штатів, Self-Made Man, автор Нора Вінсент, — історія про жінку, яка переодяглася і вважалася чоловіком. Джентльменська угода Лаури З. Гобсон — розповідь про фіктивну угоду невірного журналіста, який представляє себе як єврея для розслідування антисемітизму. Див. також
Список літератури
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
