Карвацький Віталій Сергійович

Віталій Сергійович Карвацький
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	22 жовтня 1999(1999-10-22) Дніпропетровськ
Смерть	11 червня 2025(2025-06-11) (25 років) Харківська область
Поховання	Личаківський цвинтар
Alma Mater	Львівський національний університет імені Івана Франка
Псевдо	Турист
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	125 ОБрТрО  3 ОШБр
Війни / битви	російське вторгнення в Україну
Нагороди та відзнаки

Віталій Сергійович Карвацький (22 жовтня 1999^[1][2], Дніпропетровськ, Україна — 11 червня 2025, Харківська область^[3], Україна) — активіст та військовий, молодший сержант^[4] Збройних Сил України, учасник російсько-української війни^[5][6][7]. Герой України (2025, посмертно)^[8][9][10].

Родом із Дніпра^[11]. Навчався у ліцеї імені Лесі Українки міста Жовті Води Дніпропетровської області. 2017 року^[12] вступив на бакалаврат історичного факультету ЛНУ ім. Франка за спеціальністю «Історія та археологія»^[13].

2021 року закінчив навчання на бакалавраті ЛНУ ім. Франка^[14]. У студентські роки брав участь у військово-історичній реконструкціях присвячених подіям Першої та Другої світових війн (в тому числі, уживався в роль січового стрільця та бійця УПА), долучався до заходів вшанування УПА, Листопадового чину, дивізії СС «Галичина»^[15]. Захоплювався подорожами — автостопом відвідав 30 країн^[16].

На початку повномасштабного російського вторгнення, навчаючись на магістратурі історичного факультету, у березні 2022 року, долучився до лав 215-го батальйону 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Взяв собі псевдо «Турист»^[17]. Карвацький у травні 2023 року поширив відео авто, що палає, у соцмережах і розповів, що його тодішній командир батальйону підірвав гранатою машину, яку військовим доставили волонтери. Тоді в Управлінні 215-ї ТрО розпочали службове розслідування. Адвокатська компанія ветерана Масі Найєма запропонувала безоплатно захищати Віталія, який згодом проходив у справі як свідок^[18][19].

З січня 2024 року продовжив службу у 3-й окремій штурмовій бригаді, де служив оператором БпЛА (FPV-дрона)^[20], а пізніше за особистим бажанням перевівся в піхоту^[21][22]. Отримував два поранення: у жовтні 2022 та січні 2025 року^[23]. Загинув 11 червня 2025 року на Харківщині^[24].

7 липня 2025 року Президент Зеленський анонсував Карвацькому присвоєння звання Героя України посмертно^[8][9][10].

Похований 25 липня 2025 року на Личаківському кладовищі^[25][26].

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (19 липня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[27].
• Орден «За мужність» III ступеня (24 січня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[28].