Космічний центр імені Джона Стенніса

В іншому мовному розділі є повніша стаття Stennis Space Center(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської. Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська». Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії! Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Космічний центр імені Джона Стенніса
Дата створення / заснування	1961
Офіційна назва	англ. John C. Stennis Space Center (20 травня 1988)[1]
Коротка назва	SSC[1]
Названо на честь	Джон Стенніс
Країна	США[2]
Адміністративна одиниця	Міссісіпі
Батьківська організація	Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору
Розташування штаб-квартири	Генкок
Кількість підписників у соціальних мережах	127 175
Офіційний сайт​(англ.)
Космічний центр імені Джона Стенніса у Вікісховищі

30°21′46″ пн. ш. 89°36′01″ зх. д. / 30.362766666667° пн. ш. 89.6002° зх. д. / 30.362766666667; -89.6002

Космічний центр імені Джона Стенніса — найбільший випробувальний центр ракетних двигунів НАСА. Розташований в окрузі Генкок, штат Міссісіпі біля кордону з Луїзіаною.

Центр має у своєму розпорядженні кілька випробувальних стендів:

Стенд A-1 спочатку призначався для двигунів другого ступеня ракети «Сатурн V». Допускає динамічне навантаження до 7562 кН^[3].

Стенд A-2 призначений для вогневих випробувань маршового двигуна транспортної системи «Спейс Шаттл». Допускає динамічне навантаження до 4893 кН^[4].

НАСА оголосила про початок будівництва стенда A-3 Він призначений для випробувань двигуна J-2X в умовах вакууму. Також стенд A-3 може бути використаний для випробувань в нормальних умовах^[5].

Стенд B-1/B-2 має подвійне кріплення і призначений для випробувань двигуна ракети «Дельта IV»^[6]. Допускає динамічне навантаження до 48 930 кН^[7].

Комплекс E призначений для випробувань невеликих двигунів і їх компонентів.