Навчався друкарської справи в придворного типографа Роберта Масе в Парижі та в м. Кане (з 1540 р.).
В 1549 році, рятуючись від переслідувань на релігійному ґрунті (був запідозрений владою в друкуванні творів гугенотів), К. Плантен переїздить до Антверпена, де відкриває палітурну майстерню. Він став членом гільдії Святого Луки.
Однак, після того, як його побила міська сторожа, помилково прийнявши за іншого, Плантен втратив руку і не зміг більше займатися палітурними роботами. Плантен став торгувати книгами, а в 1555 р. відкрив власну типографію. До 1576 р. на його підприємстві було 16 (за ін. даними — 25) друкарських верстатів і працювало близько 150 найманих робітників. Типографія Плантена в Антверпені вважалася найбільшою в Європі[5]. Підприємство мало філіали в Лейдені та Парижі.
↑ Друкарня розміщувалася в будинку «Золотий циркуль», нід."De Gulden Passer", придбаному Плантеном у 1567 р., а сам золотий циркуль був головним елементом видавничої марки К. Плантена.
Люблинский В. С.На заре книгопечатания: пособие для учителей / В. С. Люблинский. — Ленинград: Учпедгиз, 1959. — 160 с. (Люблинский В. С. На заре книгопечатания; предисл. Н. В. Николаев. — изд. 2-е, испр., сокр. — Санкт-Петербург: Изд-во РНБ, 2006. — 165 с.) (рос.)
Плантен // Книговедение: энциклопедический словарь / Ред. коллегия: Н. М. Сикорский (гл. ред.) и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1982. — 664 с. (рос.)
Савельева Е. А. Издательство Плантена в XVI—XVII вв. // Сб. статей и материалов Библиотеки Академии наук СССР по книговедению. — Вып. 3. — Л., 1973. — С. 408-419. (рос.)
Ex officina Plantiniana: studia in memoriam Christophori Plantini (ca. 1520—1589) / Ed. Marcus De Schepper et Francine De Nave. — Antwerpen, 1989. — 692 р. (фр.)