Курган скорботи

Курган скорботи. Голодомор–1933
50°1′51.36″ пн. ш. 33°3′2.14″ сх. д. / 50.0309333° пн. ш. 33.0505944° сх. д. / 50.0309333; 33.0505944
Статус	Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини[1]
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Полтавська область, Лубенський район, село Мгар
Автор проєкту	Анатолій Ігнащенко
Засновано	11 вересня 1993
Встановлено	11 вересня 1993 рік
Курган скорботи (Україна)
Курган скорботи у Вікісховищі

Курган скорботи — перший^[2][3] в Україні пам'ятник жертвам Голодомору, розташований за 1 км від м. Лубен біля Спасо-Преображенського Мгарського монастиря. Відкритий 11 вересня 1993 року з приводу 60-х роковин Голодомору 1932—1933 років.

За ініціативою письменника Олекси Коломійця та Українського фонду культури 1990 року неподалік Мгарського монастиря на Зажур-горі було вивершено Курган скорботи, землю для якого привозили з усіх регіонів України. Того ж року було встановлено і освячено хрест. 1993 року за проектом архітектора Анатолія Ігнащенка спорудили сам меморіал.^[4]

Відкривали меморіал Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук, Голова Ради національностей Верховної Ради СРСР Борис Олійник і заступник директора Інституту літератури АН УРСР, член-кореспондент АН УРСР Микола Жулинський^[5].

На насипному кургані встановлено великий дзвін, що завершується хрестом. До нижнього краю дзвону прикріплені 30 малих дзвонів — від усіх областей України, Президента, Слов'янського центру, Малої Академії народних ремесел м. Івано-Франківська, кіностудії «Укртелефільм», лубенців.

На великому дзвоні напис:^[6]

«Голодомор-1933: коли відходить одна людина — з нею вмирає світ. Коли ж мільйони ідуть в прірву — тоді вмирає вже ціла галактика»

Ліворуч меморіалу є ще один дзвін, встановлений при освяченні місця.