Куценко Леонід Васильович
Леонід Васильович Куценко (15 лютого 1953, Ульяновка, Ульяновський район, Кіровоградська область — 22 грудня 2006, Кіровоград) — літературознавець, критик, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник народної освіти України, лауреат літературної премії імені Євгена Маланюка, краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова та премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку[1]. Біографічні відомостіКуценко Леонід Васильович народився 15 лютого 1953 року в селі Вільхове Ульяновського району, Кіровоградської області в родині вчителів[2]. Працював у школі. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту у 1978 році. Був секретарем комітету комсомолу інституту. З 1982 р. працював на кафедрі української літератури педагогічного університету імені Володимира Винниченка, тривалий час працював на посаді декана філологічного факультету. У сучасному літературознавстві — найавторитетніший дослідник творчості Євгена Маланюка та Празької літературної школи. 2013 року вийшла книга про нього, упорядником був Задоя Іван Михайлович. Науковий доробок
Примітки
Інтернет-джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia