Липа Олексій Лаврентійович

Олексій Лаврентійович Липа
Народився	17 березня 1907(1907-03-17)  Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	19 грудня 1990(1990-12-19) (83 роки)
Країна	СРСР
Діяльність	біолог
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузь	ботаніка
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Членство	Українське ботанічне товариство Українське товариство охорони природи
Відомий завдяки:	науковим дослідженням в галузі ботаніки, дендрології та озеленення

Олексій Лаврентійович Липа (17 березня 1907, м. Єлисаветград — 19 грудня 1990) — український ботанік, фахівець у галузі дендрофлори та озеленення^[1].

Народився в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький). Доктор біологічних наук, професор (1953). Закінчив Дніпропетровський університет (1930). Працював в Уманському педагогічному інституті, Інституті ботаніки АН УРСР. З 1948 р. завідував кафедрою вищих рослин Київського університету.

Був членом президії Українського ботанічного товариства, обирався членом президії Українського товариства охорони природи. Наукові дослідження проводив у галузі розробки теоретичних і практичних методів акліматизації рослин. Автор технології ступінчастої акліматизації^[2].

Займався питанням охорони ботанічних об'єктів. Член Експертної комісії Мінвузу УРСР, член наукової ради АН УРСР з проблем біосфери та Проблемної ради «Біологічні основи раціонального використання, перетворення та охорони рослинного світу». Незмінний голова секції дендрології і акліматизації УБТ, голова Республіканської секції охорони пам'яток живої природи, член 2-х спеціалізованих вчених рад по захисту дисертація зі спеціальності «Ботаніка»; редакційних колегій і методичних комісій.

Значний внесок він зробив у галузі підготовки кадрів. Липа став засновником школи ботаніки, набрав в неї багато студентів, які потім продовжили його справу. Всього Липою було підготовлено понад 15 кандидатів наук, та 4 доктори наук.^[3] Підготував 3 докторів та близько 20 кандидатів наук.

Автор 2-х документальних фільмів «Заповідники і пам'ятки природи України» та «Дендрологічні багатства світу в Радянських субтропіках»^[1].

Автор декількох книг, підручника «Систематика вищих рослин» (1963) та ще понад сотні наукових праць^[2]:

• «Дендрофлора УРСР» (1930)
• «Дендрологические богатства УССР и их исследование» (1952)
• Липа А. Л. Софиевка, Уманский государственный заповедник: 1796—1946 гг. — К.: 1948 г.
• Липа О. Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: вид. КУ, 1960 р. — 176 с^[4].

На честь вченого названо одне із найстаріших дерев на території України — Фісташка Липи.

• Барбарич А. І., Білокінь І. П., Котов М. І. Олексій Лаврентійович Липа (до 60-річчя з дня народження) //Укр. бот. журн. 1968. Т. 25. № 4.
• Барбарич А. І., Котов М. І., Нечитайло В. А. Олексій Лаврентійович Липа (до 70-річчя з дня народження) //Укр. бот. журн.1977. Т. 24, № 3.

Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.