Липневі жертви Липневі жертви (хорв. Srpanjske žrtve) — члени Хорватської народної партії, які стали жертвами придушення з боку Австрійської імперської армії 29 липня 1845 р.[1] Історія1845 року проводилися місцеві вибори до керівного органу Загребської жупанії. Шляхом фальсифікації переміг кандидат від Хорватсько-угорської партії.[2] Після оголошення результатів виборів члени Хорватської народної партії вийшли на площу Святого Марка щоб висловити протест проти результатів та звинуватити переможців у фальсифікаціях.[1] Хорватський бан, етнічний угорець Франц Галлер закликав австрійську армію звільнити майдан. Коли армія підійшла, щоб очистити площу, один із протестувальників Мірко Богович накинувся з шаблею на армійського офіцера. Захищаючи офіцера, один із вояків вистрілив у Боговича. Це сприйняли інші солдати як знак того, що було віддано наказ стріляти. Армія випустила кулі по натовпу.[2] Зрештою, 13 протестувальників від Хорватської народної партії було вбито, а 27 дістали поранення.[1] 6 поранених пізніше померли від ран.[2] 10 жертв розстрілу поховали на кладовищі Святого Юрія (нині Парк липневих жертв),[2] а їхній похорон переріс у масштабні політичні протести.[1][2] Значною мірою через цей інцидент бан Галлер залишив свою посаду, а його місце незабаром після цього зайняв єпископ Юрай Хаулік. 1855 року могилу Липневих жертв прикрасили скульптурою сплячого лева. У 1895 році останки цих жертв перепоховали на новому загребському кладовищі Мирогой.[2] Цей інцидент показав напруженість між хорватами, які підтримували Іллірійський рух і відновлення єдиного Хорватського королівства, та проугорськими хорватами (мадяронами) і хорватською меншістю, що обстоювали тісніші відносини з Угорщиною (яких представляла Хорватсько-угорська партія). У наступні роки Хорватія отримала деякі поступки, приміром, офіційною мовою країни замість латини стала хорватська. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
