Липська, 18/5

**Липська, 18/5**
Липська, 18/5
	50°26′35″ пн. ш. 30°31′59″ сх. д. / 50.442945° пн. ш. 30.532945° сх. д.
Тип	будівля
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	еклектика (архітектура)
Архітектор	Шлейфер Георгій Павлович і Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович
Будівництво	1901 — 1904
	Липська, 18/5 у Вікісховищі

Будинок № 18/5 — будівля колишнього міського початкового училища імені Миколи Бунге, розташована на розі вулиць Липської і Пилипа Орлика, що на Липках (Київ).

За визначенням дослідників, будинок — зразок еклектичної архітектури межи ХІХ—ХХ сторіч, цінний містобудівний акцент, оригінальний елемент історичної забудови Липок^[1].

Наказом Міністерства культури і туризму України № 662/0/16-07 від 16 червня 2007 року поставлений на облік пам'яток історії та архітектури місцевого значення (охоронний номер 421-Кв).

Історія ділянки

Поруч із садибою (№ 16) розташовувався майдан. На його частину, що утворювала наріжну ділянку, претендував цукровий магнат Лазар Бродський, але 1898 року йому дозволили взяти цю землю лише в тимчасове користування (оренду)^[2]. Згодом міська влада безкоштовно відвела її під П'яте міське двокласне початкове училище, яке заснували на кошти прихильників вченого-економіста, академіка, державного діяча Миколая-Карла-Пауля фон Бунге (1823—1895). Він походив із німецького роду, найвідомішими представниками якої були його батько Христіан-Готліб Бунге (1776—1857), київський ветеринарний лікар, і дядько Георг-Фрідріх Бунге (1722—1792), аптекар, засновник німецької євангелічно-лютеранської громади Києва. На Липках, між сучасними будинками № 9 і № 15, родина Бунге мала садибу.

Будівлю училища спорудили за проєктом архітектора німецького походження Георгія Шлейфера. Будівництво велось під керівництвом також німця, архітектора Едуарда Брадтмана. Будівельні роботи здійснювала контора підрядчика Л. Гінзбурга^[1].

На цокольному напівповерсі розмістили квартири для службовців училища, рекреаційну залу й гардероб. Класи для навчання 50 хлопчиків розташовувались на першому поверсі, а класи для дівчаток — на другому^[1].

Від 1919 до 1987 року у цьому кварталі розміщувались каральні органи ЧК-ОДПУ-НКВС-КДБ. На території колишньої садиби Уварової (№ 16) був тюремний підвал (рос. «тюрпод»), де страчували «ворогів народу». У 1930-х роках між садибою й училищем звели триповерхий на цокольному поверсі будинок (№ 16-А). Окремі частини комплексу з'єднувалися між собою переходами^[3]^[4]^[5].

У 1990-х роках будівлю займав Штаб цивільної оборони України, згодом — Державна судова адміністрація України.

Архітектура

Цегляний будинок має два поверхи і цокольний напівповерх. Акцентований заокругленим наріжжям із вежею. Крила будівлі підкреслені розкріповками, які увінчуються трикутними щипцями.

Вікна напівциркульні, на другому поверсі розкріповок — спарені, на цокольному напівповерсі — прямокутні. Карнизи складні на декоративних кронштейнах^[1].