Ліза Дмитрієва
Єлизавета Дмитрієва (6 березня[1][неавторитетне джерело] 2018, Київ, Україна — 14 липня 2022, Вінниця) — українська дівчинка, відома через обставини своєї загибелі від російсько-української війни. ЖиттеписЛіза Дмитрієва народилася 6 березня[1] 2018 року у Вінниці[2]. Після народження мама розмістила в Інстаграмі фотографію, з підписом: «Знайомтеся, це маленьке янголятко Ліза»[3]. У дівчинки був вроджений синдром Дауна[4]. Про діагноз стало відомо ще до народження, лікарі відмовляли народжувати, але сім'я вирішила все одно залишити дитину, оскільки «хотіли показати Лізі світ»[5]. Тим часом, незважаючи на специфіки організму, за заявою лікаря-логопеда, Ліза була розумна і здібна"[3]. Ірина не тільки не приховувала факт наявності у своєї дитини синдрому Дауна, а намагалася допомогти іншим зрозуміти, що такі діти не відрізняються від інших своєю добротою[3]. У віці 6 місяців Ліза успішно пережила важку операцію на серці[4]. Мати дівчинки, Ірина Дмитрієва, до загибелі доньки щодня в Instagram писала про проблему чи успіхи дитини, щоб допомогти іншим зі схожими питаннями[5]. Спочатку Ліза жила з батьками у Києві, а згодом переїхала з мамою до Вінниці, через російське вторгнення в Україну. У червні 2019 року Ліза навчилася самостійно сидіти — при особливостях розвитку дівчинки це був значний для батьків прогрес[5]. Взимку 2021 року дівчинка перехворіла на коронавірус, який спровокував ревматичний артрит[2]. У 2021 році Ліза знімалася в різдвяному ролику Олени Зеленської[6]. Після вторгнення Росії в Україну Ліза з сім'єю повернулися до Вінниці, оскільки місто було більш безпечним через більшу відстань від лінії фронту[3]. 14 липня 2022 року Ліза Дмитрієва разом зі своєю матір'ю йшли із занять у логопеда. Раніше того ж дня, до атаки, мати Лізи Ірина опублікувала в соцмережах відео спільної прогулянки до логопеда, на якому Ліза йшла поруч, штовхаючи рожевий візок. Після удару ракетами по Вінниці світ облетіли фотографії, зроблені на місці ракетного удару: закривавлений візок Лізи лежав на боці, а поряд з ним лежав дитячий труп[7]. Кадри широко поширилися Інтернетом[8][9][10][11]. Після ракетного удару, який вбив Лізу, її мама потрапила до лікарні з травмами, а після операції тимчасово втратила пам'ять[12]. Як розповіла лікар Валерія Король, керівник центру для дітей із особливими потребами: «А мама, вона все серце вклала. Дочка була для неї сенсом життя. Вона шалено її любила, і я просто не можу уявити, яка це трагедія для сім'ї. Вона жила цією дитиною»[3]. З дівчинкою попрощалися 17 липня 2022 року у Спас-Преображенському кафедральному соборі[4]. У храм принесли безліч дитячих іграшок та квітів[4]. В останній шлях дитину провели під звуки композиції «Червона калина», що виконувалася двома скрипалями, бо дитина за життя любила звуки скрипки[4], і дуже любила цю композицію, під яку часто танцювала[13]. На похороні священник розплакався і сказав, що «зло не може перемогти»[13]. У свій останній шлях дитина вирушила у вінку з білих квітів та з плюшевими ведмедиками[13]. Мати не змогла бути присутньою на похороні своєї єдиної доньки, оскільки все ще перебувала у важкому стані в лікарні[4]. Загиблу поховали на міському цвинтарі Сабарова[4]. Через місяць після трагедії мати Лізи зазначила, що хоч вона бачила її смерть, але не хоче в це вірити і сподівається, що Ліза чекає на неї вдома[14]. Пам'ять
Примітки
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
