Малопургинський район
Малопурги́нський район (рос. Малопургинский район, удм. Пичи Пурга ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Мала Пурга. НаселенняНаселення — 33477 осіб (2019[1]; 33017 в 2012[2], 33058 в 2010[3], 31558 у 2002[4]). ІсторіяМалопургинський район був утворений 15 липня 1929 року із сільрад Бурановської та Совєтської волостей Іжевського повіту та Велико-Кіб'їнської волості Можгинського повіту. Район розподілявся на 12 сільрад: Аксакшурську, Боб'я-Учинську, Великонор'їнську, Гожнинську, Ільїнську, Кечурську, Малопургинську, Нижньоюринську, Пуро-Можгинську, Питцамську, Середньокечевську та Старомоньїнську, які включали в себе 178 населених пунктів. 1931 року до складу району увійшли 6 сільрад ліквідованого Іжевського району, але 1934 року останній був відновлений і сільради повернуті до його складу. 1935 року Великонор'їнська та Середньопостольська сільради перейшли до складу Нилгинського району. 27 листопада 1956 року до складу району увійшла територія ліквідованого Пичаського району. 2021 року Малопургинський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:
Найбільші населені пункти
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg)
.svg)
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
